Сьогодні важко знайти професію, яка має таку незрозуміло подвійну сутність: з одного боку — законодавчо закріплені важелі для самоповаги та розуміння престижності бути нотаріусом (нотаріус виконує функції, делеговані йому державою; нотаріус має гарантії щодо збереження нотаріальної таємниці; дуже високі вимоги щодо кваліфікації нотаріуса та допуску до професії тощо), а з іншого — повна атрофованість почуття власної гідності більшості з тих, хто прийшов у професію, а звідси — неповага до себе (що автора, між іншим, турбує менш за все), до колег та до професії.Такий нотаріус може розповідати, який він «великий спеціаліст» в царині нотаріату. Може створити сайт. Може впоперек всієї вулиці (проспекту) розвісити вивіску. Може тішити себе ілюзіями (і навіть переконати себе у цьому!), що до нього ставляться з повагою. Але… Ні повагу, ні любов цим купити неможливо.
Объяснение:
Відповідь:
1. А
2. Б
3. А
4. Б
5. 1. Г 2. В 3. Д 4. A
6. 1. Юристконсульт 2. Суддя
7. Якби я був нотаріусом, я би плідно здійснював свої професійні обов’язки, дотримувався правил професійної етики, сприяв громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їхніх прав та захисті законних інтересів, роз’яснював їх права та обов’язки. Виконуючи поставлені обов'язки, я повинен знатися на всіх тонкощах права і постійно стежити за змінами в законодавстві. Повинен діяти від імені держави, і не мати права на помилку.
