Различные древесные породы неодинаково реагируют на свет, что определяется их биологическими свойствами. В практике лесоводства все растения поделены на светолюбивые и теневыносливые.
Под светолюбием понимается не столько светолюбие как таковое, сколько отрицательная реакция на затенение.
Под теневыносливостью понимают деревьев сохранять относительно высокую активность фотосинтеза при затенении.
Показатель требовательности древесных пород к свету – форма листа. Древ. породы, имеющие сложный лист с неширокими листочками, обычно светолюбивы; породы же с простыми крупными цельными листьями теневыносливые и полутеневыносливые, с рассеченными листьями – светолюбивые или полусветолюбивые.
Отношение древ. пород к свету изменяется в связи с климатическими и почвенными условиями. Одна и та же древесная порода в северной части своего ареала более светолюбива, чем в южной. По мере подъёма в горы светолюбие растений увеличивается. Молодые растения теневыносливее растений старшего возраста. На лучшей почве светолюбие уменьшается, на худшей увеличивается. Порослевые деревья более теневыносливы, чем семенные. Потребность растений в свете всегда выше зимой, чем летом. На этом основании еще в начале столетия и составлялись экологические шкалы отношения древесных пород к свету.
Отношение древесных пород к свету учитывается при проведении л/х мероприятий. Существует несколько вариантов шкал светолюбия:
У підлітковому віці відбуваються кардинальні зміни організму дитини на шляху до біологічної зрілості. Ці зміни зумовлюються насамперед статевим дозріванням. Статеве дозрівання впливає на появу почуття власної дорослості, появу інтересу до представників протилежної статі, пробудження нових романтичних почуттів і переживань.
Активізація діяльності гіпофізу спричиняє інтенсивний фізичний і фізіологічний розвиток. Прискорюється ріст тіла в довжину. У дівчаток цей процес розпочинається з 11 років, що на 2 роки раніше, ніж у хлопчиків. У зв'язку з бажанням подобатися представникам протилежної статі, така різниця призводить до появи цілого комплексу переживань, особливо у хлопчиків.
Зміцнюється м'язово-скелетна система, зростає фізична сила. Але ріст хребта відстає від темпу росту тіла в довжину. Можна відмітити порушення пропорцій тіла. Простежується невідповідність розвитку серця, маси тіла і судинної системи. Тому часто порушується робота серця ігається швидка втомлюваність. Здійснюється перебудова моторного апарату. Часто втрачається гармонія в рухах, вміння володіти власним тілом. У підлітків може з'являтися протест проти таких змін зовнішності та формуватися гіпертрофований образ фізичного "Я". Перебудова нейрогуморальних співвідношень стає основою загальної неврівноваженості підлітка, вразливості, роздратованості.
