Толера́нтність (від лат. tolerantia — «стійкість, витривалість»; «терпимість»; «допуск») — у загальному розумінні слова, — це «допустиме відхилення». Протилежність толерантності — це нетерпимість. Толерантність потрібно відрізняти від пасивної добровільності (адже таке пасивне прийняття не виражає позитивного значення судження, і не формує протилежності відхиленню) і від синкретизму.
Через багатоаспектність феномену«толерантності» у теорії сучасного наукового знання мають місце різні підходи до розуміння цього феномену. Філософський аспект пропонує розгляд толерантності як готовності постійно і з гідністю сприймати особистість, річ або подію, як терпіння, терпимість, витримка, примирення. Політичний контекст центрує увагу на повазі до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки. Соціологія трактує толерантність як милостивість, делікатність, прихильність до іншого тощо.[1] У загальнопедагогічному контексті толерантність трактується як готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди і порозуміння.[2]
ответ:1.исполнение государственного гимна; боевое знамя воинской части.
2.Для выполнения воинского приветствия на месте вне строя без головного убора по разделениям на два счета подается команда, например: «Для выполнения воинского приветствия на месте без головного убора, начальник с фронта (справа, слева, сзади), по разделениям: «делай – РАЗ, делай – ДВА».
При подходе начальника за три-четыре шага по счету «делай – РАЗ» принять положение строевой стойки, если необходимо – повернуться в его сторону, с одновременным приставлением ноги энергично повернуть голову с приподнятым подбородком в сторону начальника, смотреть в лицо начальнику, поворачивая вслед за ним голову.
По счету «делай – ДВА» голову ставят прямо и принимают положение «вольно».
Выполнение воинского приветствия на месте вне строя в головном уборе
3.Для выполнения воинского приветствия на месте вне строя в головном уборе по разделениям на два счета подается команда, например: «Для выполнения воинского приветствия на месте в головном уборе, начальник с фронта (справа, слева, сзади), по разделениям: «делай – РАЗ, делай – ДВА».
При подходе начальника за три-четыре шага по счету «делай – РАЗ» принять положение строевой стойки, если необходимо – повернуться в его сторону, приложить кратчайшим путем правую руку к головному убору так, чтобы пальцы были вместе, ладонь прямая, средний палец касался нижнего края головного убора (у козырька), а локоть был на линии и высоте плеча и смотреть ему в лицо, поворачивая вслед за ним голову. При повороте головы в сторону начальника (старшего) положение руки у головного убора остается без изменения.
По счету «делай – ДВА» голову ставят прямо и принимают положение «вольно».
4. Потому, что это уважение друг к другу. Если не приветствовать, то это могут посчитать как неуважение.
