Відповідь:
Невпевнений але тут мае бути відповідь на запитання.
Національна безпека — це захищеність життєво важливих інтересів людини й громадянина, суспільства й держави. Вона забезпечує людині можливість вести притаманний їй б життя, задовольняти життєві потреби. Але національна безпека не може бути забезпечена за рахунок прав і свобод людини, а безпека людини — за рахунок національної безпеки. Треба враховувати, що національна безпека є складовою глобальної безпеки. Це означає, що не можна протиставляти національні інтереси глобальним інтересам людства, і, навпаки, неприпустимо вирішувати глобальні інтереси за рахунок національних.
Наприклад, пріоритетом глобальної безпеки є мир на планеті, але між країнами все одно виникають війни, тому що іноді країни ставлять
національні інтереси вище за глобальні. Інтереси особистості в цьому випадку також не враховують, бо люди гинуть у війнах. Взаємозв’язок особистої, національної та глобальної безпеки вимагає узгодження інтересів, коли посилення глобальної безпеки відбувається не за рахунок послаблення національної безпеки, а посилення національної безпеки відбувається не за рахунок послаблення особистої безпеки.
Пояснення:
Ғылым адамзат қоғамының ерте дәуірінен, а ң танымдық және өндірістік қажеттілігінің арасы ажырамай тұрған кезеңнен бастау алады. Ежелгі Шығыста (Бабыл, Мысыр, Үндістан, Қытай) болашақ ғылымға негіз болған білімнің алғашқы нышандары қалыптасты. Оның алғышарты ретінде мифологияны атауға болады. Онда алғаш қоршаған орта туралы бүтін, тұтас, жан-жақты танымдық жүйе қалыптастыруға ұмтылыс болды. Бірақ танымның бұл формасы өзінің діни-антро сипатына байланысты нағыз ғылымнан алшақ жатқан еді.Ғылымды қалыптастыру – мифологиялық жүйені сынау мен бұзуды талап етті.Орта ғасырларда ғылымның дамуына Шығыс, араб елдері Орта Азия ғалымдары (әл-Фараби, Әбу Әли ибн Сина, Ибн Рушд, Бируни, Махмұт Қашқари, Жүйнеки, т.б.)