Формы проявления поведения зависят от уровня организации нервной системы организма. Поведение человека отражает его внутреннее состояние, указывает на индивидуальные черты и свойства его личности. Величина реагирования на окружающее лучше всего проявляется в чертах характера. Характеристики поведения определяются следующими факторами:
в онтогенезе человека с развитием нервной системы, психофизиологических особенностей личности изменяется и поведение, приобретая более многогранные формы;
по особенностям поведения определяются свойства и качества черт личности; особенности выражаются в манере поведения и общения, включающей мимику, жестикуляцию, позы и движения, характеристики вербального общения;
поведение человека отличается от такового у животных большим разнообразием форм, набором условных и безусловных рефлексов, внутренних шаблонов поведения;
характеристики поведения зависят от функционального состояния организма в данной ситуации - возбужденности, спокойствия, необходимости в удовлетворении какой-либо потребности.
Е ТАКИЙ СТРАШНИЙ СТРЕС, ЯКИМ ЙОГО УЯВЛЯЮТЬ Чому багато людей в стані стресу не хворіють? Що допомагає справлятися з нещастям, вибиратися з неприємностей? Як вони долають стрес? Подолання - це мінливі психічні та поведінкові зусилля, якими людина відповідає на вимоги, що висуваються стресом. Подолання - це не одна-однісінька стратегія, яка вживається за будь-яких обставин, у будь-який час. Люди долають стреси по-різному. Ефективна відповідь на стрес, яка веде до адаптації - це вживання такої стратегії взаємодії зі стресором, яка значно знижує переживання стресу. Неможливо думати, що можна повністю уникнути стресу. Як ми вже бачили, стрес сам по собі не обов'язково щось погане. Певний обсяг чи рівень стресів в нашому житті є природним і ми на це зважаємо. Стрес часто є природним наслідком того, що ми живемо у реальному світі. Лише вживання неефективних ів боротьби зі стресами може засмучувати, приносити нещастя. Неефективні реакції на стресори це ті, що протягом певного часу не призводять до зниження рівня стресу. Коли не відбувається зниження стресового стану, то людина зафіксовується («зациклюється»), продовжує реагувати однаково на той самий стресор. Фіксування рідко буває адекватною реакцією на стрес. Але це не означає, що треба негайно міняти іб реагування. Якщо вам не пощастило, спробуйте ще і ще раз, але не занадто довго. В якийсь момент людина повинна бути готова відступити, відмовитись від старої послідовності дій і спробувати щось інше. Певним чином відкладання «на потім» є різновидом фіксування. Наприклад, ви одержали завдання підготувати реферат і здати його через два тижні. Замість того, щоб писати, ви починаєте відкладати цю роботу, хоч врешті реферат повинен бути підготовлений. Якщо ви залишаєте собі все менше часу на його підготовку, то тим самим збільшуєте вірогідність сильнішого стресу. Якщо людина не міняє свою поведінку або зовсім нічого не робить, то виникає одна з двох поширених і неефективних реакцій на стрес: агресія або тривога. Відчуття тривоги, знервованість заважає нормальній адаптації до життя. Чим більше тривожності, тим більше неприємностей, дискомфорту та болю. Сильна й тривала тривога веде до душевних захворювань. Різноманіття ів подолання стресу можна умістити в чотири великі категорії: Активна взаємодія зі стресором або вплив на саму проблему;
Источник: https://psy-practice.com/publications/psikhicheskoe-zdorove/ne-takiy-strashniy-stres-yakim-yogo-uyavlyayut/ при копировании материалов, ссылка на источник обязательна © psy-practice.com
Объяснение:
