1 Плотный материал, из которого в основном состоят ствол, корни и ветви дерева
2 Ручной инструмент для чистового строгания.
3 Одна из основных частей столярного угольника
4 Отходы, остающиеся при распиливании бревен.
5 Специальная машина, на которой продольной распиловкой бревен получают пиломатериалы.
6 Древесный материал, который рекомендуется распиливать ножовкой под углом 15°.
7 Какая ножовка по размеру полотна чаще всего применяется для пиления досок?
8 Тонкий слой древесины, срезанный с короткого бревна.
9 Прорезь в древесине шириной чуть больше толщины полотна пилы.
10 Ручная сверильная машина с зубчатой передачей для выполнения отверстий в древесине и
других материалах.

11 Часть дерева, из которой получают главным образом деловую древесину.
12 Какой гвоздь будет лучше держаться в древесине, забитый вдоль волокон или поперек?
13 Вид сверла для получения небольших отверстий.
14
Предмет, который необходимо подкладывать под заготовку при сверлении дрелью или
коловоротом для получения ровных краев отверстия на выходе сверла и для предохранения
крышки верстака от повреждения.
15 Линия, предварительно размеченная по линейке.
16 Что может привести древесину к гниению?
17 Слой древесины, который снимается при обработке заготовки.
18
Инструмент, которым размечают толщину детали или наносят разметочные линии от кромки
доски.
19 Рубанок с большой длиной колодки для чистового строгания больших плоскостей.
20 Природное или синтетическое вещество, применяемое для соединения деталей из древесины.

Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні.

І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.

Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.

Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.

Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.

Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.

Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні.

І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.

Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.

Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.

Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.

Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.