Романтизм — ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці 18 століття у Німеччині, Великій Британії та Франції.
Згодом поширився в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини 19 століття охопив інші країни Європи,
Північної та Південної Америки.
Характерними ознаками романтизму є відмова від суворої нормативності в художній творчості, заперечення раціоналізму, що панував у лобу Просвітництва, акцент на почуттях та внутрішніх переживаннях людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й звеличення «життя духу», наявність провідних мотивів самостійності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності; історизм творів і захоплення фольклором.
Філософську базу романтизму заклав німецький філософ Фрідріх Шелліиг. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і виникнення нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм.
Романтизм вплинув на: історичний живопис, портрет, гравюру, архітектуру, музику і літературу.
