У якийсь момент всі ми стикаємося з пасивно-агресивною поведінкою. Її легко помітити за іншою людиною, але набагато важче зрозуміти, коли сам поводишся схожим чином. Перш за все, варто зазначити, що "бути пасивно-агресивним" не означає "бути поганим". Це означає виявляти опосередковану, а не пряму агресію. У такому разі люди часто ігнорують прохання чи вимоги від родичів та інших людей, часто затягують із відповіддю, реагують на все занадто емоційно або вперто.
У випадках, коли пасивно-агресивна людина злиться, вона може пихато стверджувати, що все гаразд. Заперечуючи емоції та власні бажання, вона уникає подальшого спілкування та відмовляється обговорювати проблему.
Пасивна агресія може спричинити серйозні розбіжності у стосунках, між членами сім'ї або колегами по роботі. Зрозумівши, що саме є причиною такої поведінки та як із нею боротися, ви зможете звести потенційні ризики до мінімуму. Чому взагалі ця форма негативної поведінки трапляється так часто? Є кілька речей, які можуть сприяти її поширенню.
Виховання: припускають, що пасивно-агресивна поведінка виникає унаслідок виховання в середовищі, де прямий вияв емоцій вважався неприйнятим або взагалі був заборонений. Через це люди відчувають, що не можуть відкрито висловлювати справжні почуття, і шукають б висловити гнів чи розчарування в іншій формі.
Вплив середовища: якщо людина перебуває у середовищі, де прояв агресії неможливий – наприклад, на роботі чи вдома – вона схильна замінити активну форму агресії на якусь менш очевидну та пасивну.
Бажання йти легким шляхом: бути щирими й наполегливими не завжди Коли заступитися за себе важко або навіть страшно, пасивна агресія може здатися легким дати раду емоціям без необхідності протистояти джерелу гніву.
