Сследующими : 1) си b мажор в гармоническом виде 2) ступени i, bvi, v, vii, ii, i 3) б3 i, ув 4 (iv), м3 vi

 откуда зародилась музыка? То ли в чистом поле, то ли в лесе мглистом? В радости ли? В боли? Или в птичьем свисте? Ты скажи, откуда грусть в тебе и удаль? В чьем ты сердце билась с самого начала? Как же ты явилась? Как ты зазвучала? Пролетели утки – уронили дудки. Пролетели гуси – уронили гусли. Их порою вешней нашли, не удивились. Ну, а песня? С песней на Руси родились.Особый пласт русском фольклоре составляют народные песни. В песнях отображен и внешний, и внутренний мир человека. Одни песни посвящались историческим событиям, героям, выдающимся историческим личностям, другие – переживаниям, связанным с любовными отношениями, семейной жизнью, с солдатской долей. Народные песни в отличие от былин, исполнявшихся обычно сказителями, былинщиками, создавались самыми разными людьми в минуты, когда душевные переживания, потрясения требовали выражения в словах и мелодии. Песни передавались из уст в уста, от одного исполнителя к другому, от одного поколения к другим, при этом шлифуясь, изменялись. Самым древним видом музыкального искусства на Руси является хоровод. Хороводы водили в избе на «беседах» или «во зеленых во лужках». Когда люди вставали в круг они старались задобрить солнце. Показывали в движениях как нужно, чтобы вырос лен или рожь. Люди верили в то, что после исполнения такого хоровода урожай будет хорошим.Особое место в жанровом многообразии русских народных песен занимают, конечно же, частушки. По мнению исследователей, возникновение жанра частушки относится к середине XIX века. Термин «частушка» был придуман и введен в литературу Г.И.Успенским, а затем закреплен в статье «Новые народные пени». Разновидности частушки получили в народе десятки названий. Одни из них, которые исполняются в медленном темпе, называются «Страдания».Частушка – это песенка - коротушка, это песенка - миниатюра, которая говорить о глубоких чувствах души человеческой.

Іспанський народ переніс багато бід і страждань перед тим, як осісти на одному місці і почати виробляти свої культурні цінності, які він міг би передати майбутнім поколінням. Найбільш відомі іспанські танці - пасодобль і фламенко, що відрізняються один від іншого досить сильно.

Фламенко старше пасодобля як цілий напрямок у мистецтві, що включає в себе не лише танець. Але й музичні композиції, супроводжувані піснями. Фламенко - ніжний танець, танцівниця ніби то парить над землею, граючи подолом своєї спідниці.

Пасодобль - жорсткий танець, що імітує дії, що відбуваються на арені під час кориди. Як правило це парний танець, у якому партнер зображує тореро, а партнерка - червоне полотно в його руках, або другого тореро, або - набагато рідше - бика після фінального удару матадора. Танець різкий, швидкий, експресивний. Виповнюється під ту ж музику, під яку матадор виходить на арену, звідки повернеться або переможцем, або переможеним.

Варто відзначити, що танці у іспанців такі ж, як і самі іспанці - дуже пристрасні і гарячі. Іноді складається враження, що партнер і партнерка прагнуть «перетанцювати» один одного. Відзначимо, що деякі фігури іспанських народних танців продовжили своє існування в латиноамериканських танцях