Прелюдия и фуга До мажор
Прелюдия и фуга Ре мажор
Фуга Ре мажор
Прелюдия и фуга Ми минор («Маленькая»)
Прелюдия и фуга Фа минор
Прелюдия и фуга Соль минор
Прелюдия и фуга Соль минор (альтернативная, упрощённая версия)
Прелюдия и фуга Ля мажор
Прелюдия и фуга Ля мажор (альтернативная версия , основанная на оригинальной рукописи)
Фантазия (прелюдия) и фуга До минор
Токката и фуга Ре минор («Дорийская»)
Прелюдия и фуга Ре минор
Фуга Ре минор
Токката и фуга Фа мажор
Прелюдия и фуга Соль мажор
Фантазия и фуга соль минор («Большая»)
Фуга Соль минор
Прелюдия и фуга Ля минор
Прелюдия и фуга Си минор
Прелюдия и фуга До мажор
— Прелюдия и фуга До мажор (альтернативная версия)
Прелюдия, трио и фуга Си мажор (альтернативная версия)
Прелюдия и фуга До минор
Прелюдия и фуга До мажор
Прелюдия и фуга Ми минор («Большая»)
Прелюдия и фуга До минор
Прелюдия и фуга Соль мажор
Прелюдия и фуга Ля минор
Прелюдия и фуга Ми-бемоль мажор («Св. Анна»)
Восемь маленьких прелюдий и фуг (553—560; ошибочно, возможно, сочинены Иоганном Тобиасом Кребсом)
Маленькая прелюдия и фуга До мажор
Маленькая прелюдия и фуга Ре минор
Маленькая прелюдия и фуга Ми минор
Маленькая прелюдия и фуга Фа мажор
Маленькая прелюдия и фуга Соль мажор
Маленькая прелюдия и фуга Соль минор
Маленькая прелюдия и фуга Ля минор
Маленькая прелюдия и фуга Си-бемоль мажор
Фантазия и фуга Ля минор (ошибочно)
Фантазия и фуга До минор (фуга не закончена)
Фантазия с имитацией Си минор (ошибочно)
Токката, адажио и фуга До мажор
Токката и фуга Ре минор (авторство оспаривается)
Токката и фуга Ми минор
Токката Ми мажор
Прелюдия До мажор
Прелюдия Соль мажор
Прелюдия Ля минор
Фантазия До мажор
Фантазия (концерт) Соль мажор (ошибочно)
Фантазия Соль мажор
Фантазия До мажор (незавершённая, из Нотной тетради Анны Магдалены Бах)
Фуга До минор
Фуга До минор (альтернативная версия)
Фуга До минор
Фуга Соль мажор
Фуга Соль мажор «a la Gigue» (ошибочно)
"Малая" органная фуга Соль минор
Фуга на тему Арканджело Корелли (из Op. 3, № 4) Си минор
Фуга Ре мажор (ошибочно)
Фуга Соль мажор (ошибочно, сочинена Гомилиусом)
Фуга Соль мажор (ошибочно)
Объяснение:
долго делал
Відповідь:
Характерним для українського образотворчого мистецтва другої половини XIX ст. було становлення його на позиціях реалізму, народності, життєвої правди. На розвитку художнього життя в Україні, на утвердженні демократичних тенденцій у живопису позначилась діяльність Товариства пересувних художніх виставок ("передвижники"), що виникло 1870 р. в Росії. Членами його були багато українських митців. Високої професійної майстерності українські художники набували в Петербурзькій Академії мистецтв. В Одесі, Харкові, Києві відкрилися малювальні школи (згодом училища). Консолідації мистецьких сил України сприяли Товариство південноросійських художників у Одесі, Київське товариство художніх виставок, Товариство для розвою руської штуки у Львові, Товариство харківських художників та інші об'єднання.
В українському живопису чітко окреслились і набули специфічних ознак усі жанри. Під впливом демократичних тенденцій у розвитку культури на перше місце висувається побутовий жанр, який безпосередньо відображає життя народу. Тематичні рамки цього жанру розширюються, він збагачується на нові сюжети й міцніше пов'язується із суспільною проблематикою. Художники прагнуть осмислити нового героя часу, нові відносини, що складаються в суспільстві, знайти й утвердити нові мистецькі цінності. Зростання інтересу до минулого України, до національно-визвольної тематики зумовило піднесення історичного жанру. Любов до рідного краю, відчуття природи як суттєвого чинника в понятті "батьківщина" було основою формування пейзажного жанру, який набуває самостійного ідейно-естетичного значення. Взагалі переважна більшість українських митців не були майстрами якогось одного жанру, а володіли багатьма з них.
Пояснення: