Джаз — вид музичного мистецтва, що виник на межі XIX—XX століття в США серед пригнобленого, безправного афроамериканського населення, серед нащадків рабів, насильно вивезених зі своєї батьківщини та отримав згодом певне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг.
СИМФОДЖАЗ
1. Концертний сплав популярно – розважальної й танцювальної симфонічної музики з джазовими виконавськими елементами. Специфічний склад оркестру, де інструменти класичного симфонічного оркестру (напр., струнні) поєднані з джазовими (напр., саксофонами) інструментами. Репертуар С. складали концертні обробки модних шлягерів, танцювальна музика, інструментальні переклади оперних арій та фрагментів симфонічних творів.
Объяснение:
