На протяжении многих веков колокола сопровождали своим звоном жизнь народа. Они размеряли течение дней, возвещая время трудиться и время отдыхать, время бодрствовать и время спать, время веселью и время скорби. Они оповещали о грозящем стихийном бедствии и о приближении врага, они созывали мужчин для борьбы с неприятелем и встречали торжественным звоном победителей, собирали граждан для обсуждения важных дел и призывали народ к восстаниям в годы тирании. Звук вечевого колокола был сигналом к народным собраниям в древнерусских феодальных республиках Новгороде и Пскове,— недаром А. Н. Герцен назвал «Колоколом» свой журнал, посвященный борьбе с самодержавием.
Объяснение:
.
Живопис нідерландського художника Піта Мондріана (1872-1944) — це осмислення гармонії світобудови в чітких структурах. Неопластицизм утверджував ясність і простоту геометричних форм, звільнених від природи. У прагненні «денатуралізувати» живопис П. Мондріан відмовляється від фігуративності в ім’я естетики абстракції або «мистецтва чистої пластики». Квадратні й прямокутні площини він тонує трьома основними кольорами — червоним, синім, жовтим та ахроматичними — білим і чорним. Такими лаконічними засобами виражена гармонія світобудови.
