Які традиції поєднались в культурі Візантії?

В ранний период творчества родина осмысляется Лермонтовым в философско-романтическом контексте, как земля, давшая жизнь и страдание. Таково стихотворение “Я видел тень блаженства”:

...я родину люблю
И больше многих: среди ее полей
Есть место, где я горесть начал знать,
Есть место, где я буду отдыхать.

В другом юношеском стихотворении Лермонтова “Ангел” (1832) реальной основой поэтических видений “небесной родины” являются воспоминания поэта о матери. Земной мир, “мир печали и слез”, безоговорочно отступает перед небесным:

По небу полуночи ангел летел.. .
Он душу младую в объятиях нес
Для мира печали и слез.. .
И звуков небес заменить не могли
Ей скучные песни земли.

На противопоставлении основано более позднее стихотворение Лермонтова “Бородино”, написанное в 1837 году в честь 25-летия Бородинской битвы. Поэт противопоставил идеализированное настоящему и устами старого солдата вынес приговор современному Лермонтову поколению: “Богатыри- не вы”. Это произведение, прославляющее русское оружие, является реалистическим описанием великой битвы. Поэт открыл новый источник своей веры в Родину:

Уж постоим мы головою
За родину свою.

Простой, отнюдь не выдающийся человек, умирающий от пулевого ранения в грудь, дает поручение боевому товарищу в стихотворений “Завещание” (1841) передать привет “родному краю”.
Чувством патриотизма проникнуто стихотворение “Родина”, написанное в 1841 году, один из немногих образцов реалистической поэзии в творчестве Лермонтова. Уже в начале стихотворения поэт признается в любви к родине:

Люблю отчизну я, но странною любовью!
Не победит ее рассудок мой.
Ни слава, купленная кровью,
Ни полный гордого доверия покой,
Ни темной старины заветные преданья
Не шевелят во мне отрадного мечтанья.

Новая, без патетики любовь к Отчизне непривычна поэту, он сам называет ее “странною”. О русской деревне рассказывается при прозаизмов вплоть до “говора пьяных мужичков”. “Родина”— свидетельство приятия русской жизни как она есть.
Кроме конкретного воплощения образа Родины, в творчестве Лермонтова есть и романтический идеал. Родная сторона наделила лирического героя стихотворения “Листок” жизненной энергией. Дубовый листок, “оторванный от ветки родимой”, “засох”, “увял”. Автор презирает людей, у которых нет родины, нет “страдания”. Этот мотив звучит в стихотворении “Тучи”:

Вечно холодные, вечно свободные,
Нет у вас родины, нет вам изгнания.

Тучи являются здесь символом абсолютной свободы. Требовательная любовь к родине оборачивалась горьким обличением ее современного общественного и нравственного состояния в стихотворении “Прощай, немытая Россия... ” (1841). Это протест Лермонтова против “страны рабов, страны господ”, преклонения народа перед “голубыми мундирами”. Лирический герой стихотворения выражает предположение:

Быть может, за стеной Кавказа
Сокроюсь от твоих пашей,
От их всевидящего глаза,
От их всеслышащих ушей.

Так возникает образ Кавказа, поэтической родины Лермонтова. Поэта восхищают “ущелья”, “южные горы”, “степь”. Эти образы напоминают ему умершую мать и “пару божественных глаз”, и он признается:

Как сладкую песню отчизны моей,
Люблю я Кавказ.

Об этом явлении “любви” к Кавказу, получившем широкое отражение в творчестве поэта, писал русский критик В. Белинский: “Кавказ взял достойную дань с музы Лермонтова”.
Таким образом, тема родины для Лермонтова оказывается шире темы России. Своей малой родиной Лермонтов считал Пензенское имение Тарханы, описание которого представлено в стихотворении “Как часто, пестрою толпою окружен... ” (1840). Герой “памятью к недавней старине летит.. . вольной, вольной птицей”:

И вижу я себя ребенком, и кругом
Родные все места: высокий барский дом
И сад с разрушенной теплицей;
Зеленой сетью трав подернут спящий пруд,
А за прудо

Гурткова робота – важливий вид позакласної роботи у навчально-виховному процесі. Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципі добровільності. В роботі кожного гуртка є гурткові дні, коли діти весело та цікаво проводять свята, урочисті заходи. Гурткові дні ще більш здружують, згуртовують дітей, сприяють розкриттю їх творчих здібностей. Розглядаючи діяльність спортивно-туристичного гуртка, можна сказати, що туризм взагалі, і спортивний туризм зокрема – надзвичайно захоплива справа. Спортивний туризм – це більше ніж спорт. Це можливість познайомитися з культурою проживаючих у районі подорожі народів, насолодитися спогляданням дивовижних ландшафтів, випробувати трепет дослідника - першопрохідника. Нарешті, спортивний туризм - це школа мудрості. Це точний розрахунок сил, вміння передбачати події і прогнозувати перебіг породжуваних ними процесів, це розвиток високих моральних і духовних якостей. Унікальним і важливим моментом в спортивному туризмі є те, що він, як і любий інший спорт, розвиває не тільки тіло, але й дух. Безсумнівно, що гуртківці, які займаються спортивним туризмом, опановують велику кількість практичних, корисних навичок, що неодноразово знадобляться у житті. Але окремо слід сказати про позитивні особистісні зміни юних спортсменів-туристів. Зміни, що формуються, коли допомагаєш другу в скрутну хвилину, коли переживаєш фізичні та побутові незручності, коли душа переймається красою оточуючого….І тому правильно організовані гурткові дні в гуртку спортивного туризму до дітям ще більше розкритися, закріпити пройдений на заняттях матеріал, розвинути творчі здібності, подарувати прекрасні моменти спілкування одне з одним, залишити в душі незабутні спогади…

Мета даної теми полягає в наступному: провести цікаві гурткові дні для змістовного дозвілля учнів, під час яких сприяти створенню позитивних емоційних переживань дітей, розвивати їх творчі навички, комунікативність, спонукати до активності.

Матеріал розрахований для учнів 5-11 класів.

Дана тема розрахована на 8 годин. Заняття можна проводити на протязі навчального року. Доцільно провести свято „День Туризму” – 27 вересня, свято „Посвята в туристи” – 15 листопада (через два місяці після того, як новачки прийшли в гурток), свято „Вечір бардівської пісні” - 20 грудня (неофіційне свято), свято „Міс туризму” – до 8 березня.