Музика в моєму житті
Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани.
Музика — стародавній вид мистецтва, здатний об'єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характерами, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано й благоговійно завмирають під зливою дивовижних, чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві негаразди й турботи, залишається тільки влада мистецтва, яке очищає душу від усього несуттєвого, мізерного, буденного, підносить нас до висот розуміння смислу життя.
Я люблю музику, особливо духовну. Слухаючи її, розумієш, що тільки Боже благословення могло до композиторові створити таку красу, таку досконалість поєднання звуків, таку чистоту й гармонію.
Здається, розкривається церковна баня і з блакиті небесної ллється на людей Божа благодать. І злітають в небо голуби, і лагідне сонце пестить своїм промінням землю, і лунають десь у височині кришталеві дзвони.
Музика Максима Березовського... Від неї світлішає похмурий день, зникає втома, з'являється бажання творити добро, прощати зло, любити людей і весь цей незбагненно прекрасний у своїй гармонії світ...
Багато видів мистецтва існує в ньому, кожен з них — джерело естетичної насолоди. Але музика — це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти й сподіватися на здійснення своїх сподівань.
Садко – талантливый гусляр, который отличается не только умением играть на музыкальном инструменте. Он щедр, имеет легкий доброжелательный характер, предельно честен, однако при этом он азартен и любит прихвастнуть. Новгородский гусляр очень удачлив, он нередко оказывается в нужном месте в нужное время. Именно так он встретился с Морским царем и именно так он выиграл свое богатство в результате обычного спора.
Виртуозная игра Садко становится и его и его отрадой, и решением всех его проблем. Благодаря своему великолепному умению, обычный новгородец приумножает богатство, женится на прелестной девушке Чернавушке, становится уважаемым человеком и в реальном мире, и в фантастическом.
Гусляр Садко – это человек слова. Несмотря на свой простодушный характер, он искренний и справедливый. За свое старцем Миколой он в благодарность выстроил церковь Миколы Чудотворца (Можайского). Это характеризует Садко как ответственного и добропорядочного человека.
Храбрый герой древних былин – это не только богатырь, который регулярно совершает подвиги. Это еще и человек, который благодаря своей удаче, везению, своему таланту может прославить русскую землю. Садко становится именно таким героем, который вдобавок, без задней мысли может пожертвовать собой ради других. Он живет хоть и не без лукавства, но достойно, честно, справедливо и открыто.
Новгородец Садко может стать ярким примером того, что каждый человек – сам кузнец своего счастья. Даже если твой единственный талант – игра на гуслях. Можно не иметь колоссальной богатырской силы и быть обычным человеком, но все равно стать национальным героем и получить признание.
