Объяснение:
Оперы
«Жизнь за царя» («Иван Сусанин») (1836)
«Руслан и Людмила» (1837—1842)
Симфонические произведения
Симфония на две русские темы (1834, окончена и оркестрована Виссарионом Шебалиным)
Музыка к трагедии Нестора Кукольника «Князь Холмский» (1842)
Испанская увертюра № 1 «Блестящее каприччио на тему Арагонской хоты» (1845)
«Камаринская», фантазия на две русские темы (1848)
Испанская увертюра № 2 «Воспоминание о летней ночи в Мадриде» (1851)
«Вальс-фантазия» (1839 — для фортепиано, 1856 — расширенная редакция для симфонического оркестра)
Камерно-инструментальные сочинения
Соната для альта и фортепиано (неоконченная; 1828, доработана Вадимом Борисовским в 1932)
Блестящий дивертисмент на темы из оперы Винченцо Беллини «Сомнамбула» для фортепианного квинтета и контрабаса
Блестящее рондо на тему из оперы Винченцо Беллини «Капулетти и Монтекки» (1831)
Большой секстет Es-dur для фортепиано и струнного квинтета (1832)
«Патетическое трио» d-moll для кларнета, фагота и фортепиано (1832)
Романсы и песни
Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»
Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».
Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі
Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.
Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.
У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.
