И так, черты импрессионизма можно услышать в произведениях А. Н. Скрябина, Н. А. Римского-Корсакова, И. Стравинского.
Музыка И. Стравинского отражала импрессионистические черты в основном в начальном периоде его творчества, так называемом «Русском периоде», до 1920г.
В 1907 или 1908 на молодого многообещающего композитора обратил внимание выдающийся русский импресарио, организатор «Русских сезонов» за границей С. П. Дягилев. По его заказу Стравинский сочинил музыку балета «Жар-птица» по мотивам русских народных сказок, премьера которого состоялась в Париже в 1910 и принесла композитору европейскую известность. [ 22 стр. 34] Сотрудничество Стравинского с Дягилевым продолжалось (с перерывами) почти два десятилетия. Целую эпоху в искусстве 20 в. составила триада шедевров, созданных Стравинским в расчете на возможности блистательной дягилевской балетно-оперной труппы; поставленные в Париже балеты «Петрушка» (1911), «Весна священная» (1913) и хореографические сцены с пением и музыкой «Свадебка» (1923). Стилизованное воспроизведение народного балаганного представления («Петрушка») и архаических обрядов, языческой мистерии плодородия («Весна священная»), русской крестьянской свадьбы («Свадебка») осуществляется средствами в высшей степени своеобразного музыкального языка, сочетающего внешнюю «грубоватость», «элементарность» ритмики и мелодики с тщательной отделкой деталей, тонко рассчитанной ассиметричностью музыкальных фраз, неожиданными сдвигами метрических акцентов.
Гурткова робота – важливий вид позакласної роботи у навчально-виховному процесі. Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципі добровільності. В роботі кожного гуртка є гурткові дні, коли діти весело та цікаво проводять свята, урочисті заходи. Гурткові дні ще більш здружують, згуртовують дітей, сприяють розкриттю їх творчих здібностей. Розглядаючи діяльність спортивно-туристичного гуртка, можна сказати, що туризм взагалі, і спортивний туризм зокрема – надзвичайно захоплива справа. Спортивний туризм – це більше ніж спорт. Це можливість познайомитися з культурою проживаючих у районі подорожі народів, насолодитися спогляданням дивовижних ландшафтів, випробувати трепет дослідника - першопрохідника. Нарешті, спортивний туризм - це школа мудрості. Це точний розрахунок сил, вміння передбачати події і прогнозувати перебіг породжуваних ними процесів, це розвиток високих моральних і духовних якостей. Унікальним і важливим моментом в спортивному туризмі є те, що він, як і любий інший спорт, розвиває не тільки тіло, але й дух. Безсумнівно, що гуртківці, які займаються спортивним туризмом, опановують велику кількість практичних, корисних навичок, що неодноразово знадобляться у житті. Але окремо слід сказати про позитивні особистісні зміни юних спортсменів-туристів. Зміни, що формуються, коли допомагаєш другу в скрутну хвилину, коли переживаєш фізичні та побутові незручності, коли душа переймається красою оточуючого….І тому правильно організовані гурткові дні в гуртку спортивного туризму до дітям ще більше розкритися, закріпити пройдений на заняттях матеріал, розвинути творчі здібності, подарувати прекрасні моменти спілкування одне з одним, залишити в душі незабутні спогади…
Мета даної теми полягає в наступному: провести цікаві гурткові дні для змістовного дозвілля учнів, під час яких сприяти створенню позитивних емоційних переживань дітей, розвивати їх творчі навички, комунікативність, спонукати до активності.
Матеріал розрахований для учнів 5-11 класів.
Дана тема розрахована на 8 годин. Заняття можна проводити на протязі навчального року. Доцільно провести свято „День Туризму” – 27 вересня, свято „Посвята в туристи” – 15 листопада (через два місяці після того, як новачки прийшли в гурток), свято „Вечір бардівської пісні” - 20 грудня (неофіційне свято), свято „Міс туризму” – до 8 березня.
