Введение
Рок 50-х
Рок 60-х.
Рок 70-х.
Рок 80-х.
Рок 90-х.
Заключение
Развитие рок-музыки.
...Они (подростки) сегодня
обожают роскошь, у них плохие манеры
и нет ни какого уважения к автори-
тетам, они высказывают неуважение
старшим, слоняются без дела и
постоянно сплетничают.
Они все время спорят с роди-
телями, они постоянно вмешиваются в
разговоры и привлекают к себе вни-
мание, они прожорливы и тиранят учи-
телей...
Cократ (470/469-399 гг.до н.э.)
Введение
Рок это не просто музыкальное направление, это молодежная культура, средство общения молодежи, зеркало общества. Он изначально создавался как самовыражения молодежи, бунт и протест, отрицание и пересмотр моральных и материальных ценностей мира.
На протяжении всей своей истории, рок показывает неразрешимую вечную дилемму отцов и детей. Как средство самовыражения молодого поколения, рок в глазах старшего поколения выглядит лишь как детское развлечение, подчас опасное и пагубное. Хотя рок существует довольно давно, на нем выросло сегодняшнее взрослое поколение, но все же перед ним сегодня встают такие же проблемы, как и вначале его пути: непонимание и отвержение. Это обстоятельство хорошо показывает спиралевидность развития: как бы мы не развивались, мы проходим этапы, которые уже остались в истории.
Безусловно, развитие рока тесно связано с техническим, экономическим, политическим и социальным развитием. Не по воле случая законодателями рока стали наиболее развитые страны. Именно техническое развитие дает толчки развития рока, аппаратура постоянно изменяется и усложняется, гитара 40-х годов похожа на сегодняшнюю гитару лишь только формой, а звучание вообще изменилось в корне (каких только эффектов не подсоединяется сегодня к гитаре, совершенно изменяя ее звук; ко всему еще появилась музыка, полностью исполняющаяся электронной аппаратурой). Развитие техники привело и к тому, что сейчас почти в каждой семье есть радиоприемник и магнитофон, что увеличивает влияние музыки на общество. Экономическое развитие поднимает уровень развития граждан, а следовательно поднимает их образованность и у них появляется больше свободного времени, которое можно посвятить музыке, также это улучшает и условия труда и обеспечение работой музыкантов. Яркий пример тому - бразильская группа "Sepultura", будучи на родине и не имея хорошей аппаратуры, их музыка была малоинтересна, но как только они переехали в США они сразу же приобрели статус супергруппы.
Рок - плодотворная почва для рассмотрения с точки зрения философии, в нем проявляются все законы философии. В том что рок это протест молодежи и появление новой музыки, путем отрицания старой, проявляется закон отрицания, показывающий развитие рок-музыки. В появлении нового стиля путем слияния других стилей - закон отражения, лежащий в основе развития сознания. В противоречивости рока ( противостояние поп-рока и тяжелой музыки) проявляется закон единства и борьбы противоположностей.
Корни рока можно искать в далекой древности: и в народной музыке, и в джазе, и в блюзе, но поистине рок стал тем самым, что мы понимаем сейчас, лишь в 50-х годах.
1 ЧАСТИНА! Це було навесні 1241 року. Тугару Вовкові князь Данило подарував великі землі в Тухольщині. Відсвяткувавши цю подію, боярин вийшов на велике полювання разом зі своїми гостями та стрільцями. Лови на великого звіра були небезпечною розвагою. Інколи ні і ш, ні рогатини, ні навіть спис не допомагали угамувати хижака. Тому люди дивувалися, бачачи поруч із Тугаром його доньку, Мирославу. Дівчина була вродлива, добра, ніжна і разом із тим сильна, смілива. Ще при народженні вона втратила матір, а нянька, проста жінка, привчала її до всякої роботи; батько ж брав всюди з собою й учив долати всілякі труднощі. На стрімкім підгірку, вкритім густими деревами та буреломом, було головне лежбище ведмедів. Туди й прямував Тугар Вовк, взявши за провідника місцевого сміливця Максима Беркута. Той розставив мисливців у два ряди, не знав тільки, що робити з Мирославою, але дівчина не відступила від свого наміру полювати разом із чоловіками. Коли перед ловцями постала перешкода — купа звалищ, мов висока башта, ті пішли в обхід, а Мирослава стала сміливо видиратися нагору. Порохняве дерево проломилося під нею, вона провалилася йопинилася біля величезної ведмедиці з ведмежатами. Тікати було нікуди. Мирослава затрубила в ріг, кличучи на до звірина кинулась на неї й поранилася об ратище мисливиці. Ведмедиця, розлютившись, стрибнула до дівчини, але впала від удару чийогось списа. Це був Максим. Між молодими людьми, мов іскра, проскочило сердечне почуття. Тугар Вовк хвалив Максима й щиро дякував йому.
2 ЧАСТИНА! Мисливці поверталися додому, й Максим із гордістю показав дорогу через гори, зроблену тухольцями. Тугар Вовк став розпитувати Максима про батька, чи правда те, що Захар Беркут має велику владу над громадою. Юнак сказав, що громада — сама найбільша влада. І батько не може її бунтувати, бо вона гнівається на боярина, який захопив громадський ліс і полонину. Тугар Вовк зверхньо відповів, що землю йому подарував князь. Посеред села їм зустрілися троє старих, що несли сріблом окований ланцюг у вигляді персня. Вони зупинялися коло кожного двору й за на копу (на збори). Запросили й боярина, хоч той і посміявся з такого звичаю. Максим порадив Тугарові прийди на громадський суд, Мирослава його підтримала, боярин неохоче погодився піти подивитися на копу. Провідник Максим показав Тугару й Мирославі священний камінь тухольців Сторож, розповів легенду про нього.
3 ЧАСТИНА! За селом Тухля посеред поля стояла величезна липа, яку мешканці вважали божим даром і біля якої вони влаштовували віче (народні збори). Захар Беркут, мов стародавній дуб-велетень, стояв і дивився на тухольську громаду. Він радів, що громада була дружною в праці, у радості та горі, давала всьому лад. Тут не було бідних, а збірники податків остерігалися чинити несправедливо. І все завдяки його впливові, його мудрому керівництву. Порядки тут святі, але не заради пошани, а тому що справедливі й спрямовані на добро. На віче приходить Тугар Вовк зі своєю пишною дружиною. Він із погордою заявляє, що, як і вони, слуга князя. Тухольці не визнають князя своїм паном, бо той про них не турбується, не захищає їх. Права ж громадські вони самі давно встановили й живуть за ними щасливо вже довгий час. Князь не може називатися справедливим, якщо кривдить своїх підданих, роздає їхні землі. Боярин сказав, що одержав такий подарунок за заслуги — проливав свою кров у двадцяти битвах. На це Захар Беркут відповів, що то все розбійницькі війни. І закликав громаду свідчити, хто може, про те, який Тугар воїн. На подив боярина, вийшов один дуже покалічений чоловік, Митько Вояк, що давно вже прибився до села. Він хотів сказати, що Тугар — зрадник, але той його зарубав на місці й цим підтвердив свою провину. Тухольці вирішують прогнати боярина зі своєї землі. Двоє вершників їхали вузькою гірською стежкою. Один — чоловік у літах, в рицарських обладунках, при зброї. На лиці — гнів, невдоволення, якась сліпа завзятість, Другий їздець — молода, гарна дівчина з довгим золотисто-жовтим волоссям, теж при зброї. Вона милується краєвидом, хвалить країну, а їздець різко їй відповідає, що тут поганий народ. Мирослава розпитувала батька, куди їм їхати, коли їх вигнано з Тухольщини, і чи не попросити громаду прийняти їх до себе. Раптом вони зупинилися перед морем вогнів та наметів у стрийській долині. Це були монголи. Тугар Вовк зізнався, що це його союзники, що він ладен спілкуватися з будь-ким, аби помстися смердам за кривду. Мирослава, почувши, як батько говорить монгольською мовою, здогадалася, що він знається з ворогами давно, що шепталися про його зраду ще в княжому дворі недаремно. У дівчини не вистачило сили покинути батька, й вона пішла ні ним до монгольського воєводи Пети. Той подарував Мирославі охоронний перстень, але заборонив залишатися в таборі.
Продовження знизу ↓
Объяснение:
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/f/franko-ivan/1336-ivan-franko-zakhar-berkut-ckorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
