Ноты для скрипки, из меню игры валлиант хартс! ​

Музична імпровізація (від лат. — непередбачений) — створення музичного твору без попередньої підготовки, експромт.

Імпровізації належить вагоме місце в народній музичній творчості, де інструменталісти та співаки розвивають наспіви під час виконання. Імпровізація була також поширена в концертній практиці 18 століття у вигляді сольних каденцій, фантазій, хоральних обробок тощо.

У 20 столітті імпровізація є обов'язковим компонентом мистецтва джазу, коли музика створюється безпосередньо в процесі виконання. Імпровізація характерна для архаїчного джазу та новоорлеанського стилю, де домінувала спільна імпровізація корнетиста, кларнетиста і тромбоніста. В чиказькому стилі імпровізації була сольною, а згодом, у зв'язку з розвитком свінгу відійшла на другий план. У традиційному джазі імпровізація близька до варіаційної та спирається на мелодичний матеріал, а в сучасному джазі — на акордову структуру. Для фрі-джазу характерною є довільна, часто колективна імпровізація.

Норм?)

Для композицій панк-року в цілому властиві швидкий темп, коротка тривалість, простий акомпанемент, розв'язна і часто агресивна манера співу. Тексти пройняті нігілізмом і соціально-політичною тематикою. У кожному різновиді панк-року є свої індивідуальні ухили. Панк-рок нерозривно пов'язаний з субкультурою панку, для якої характерна етика субкультури DIY «все-сам», епатаж і загальний нонконформізм.

Симфоні́чний мета́л, або симфо-метал (англ. symphonic metal) — різновид важкого металу, що поєднує у собі характеристики окремих видів цього жанру, а також різні елементи академічної музики, що використовуються у симфоніях — класичні інструменти, оркестр, хор, ліричний вокал. Симфо-металу властивий оперний жіночий вокал, хор, інструменти симфонічного оркестру або їх імітація за до синтезатора. Для стилю характерні концептуальні альбоми, дуети й ансамблі кількох вокалістів.