Вечер був тихим і теплим. Зорі були яскраві, а місяця зовсім не було видно. У такі ось миті зовсім не разраховуєшь на якісь несподіванки. Тим паче на неприємні. Думаєш про все одразу і в одночас ні прощо. Зовсім не хотілось навіть подумки повертатись до цих шкільних неприємностей. У школі цього останнього перед канікулами морок тиждня оголосил ярморок. Нічого кращого от детективного розслідування вони придумати не змогли. А, власне, ідея-то гарна. Відчути себе слідчим, позмагатися з реальними людьми. Можливо, вдасться зарекомендувати себе в новому колективі. Не те щоб дуже хотілося, але... Непогано було б розставити крапки над і на прикінці навчального року. Якраз чудова нагода поміркувати.
Вбито трьох, директор щник, десятикласники щось задумали. До речі загиблі моглиб поводитись якось тихіше, а не влаштовувати цирк у Їдальни. Так, не відволікаємось. Навіщо вбивати пана N. Більшість делетантів підозрюють А. Я теж на ньго думав спочатку. Наіграна сцена сварки на мойданчику, його зникнення... Але не збігається щось. Що? За сценарною характеристикою він не палка людина, до того ж розумна та раціональна. Що ще? Не надто ємоційна. Так. У спланованому вбистві сенсу немає. Мативу теж. Отже за цими та іншими показниками А скоїв ненавмисне вбивство у стані афетку. Щось не так. Все ж таки не так. Хіба, враховуючи його сценарну характеристику він би втік. Не схоже. Мислемо від зворотнього. А - не вбивця. Що ж сталось тоді. Пригадуємо всі обставини. Сварка була -це факт. І зустріч один на один у кабінеті теж. А останній бачив пана N живим. Можливо він дійсно поранив йонго. Алеж удар повинен був пом"якшити замисник, у який було воткнуто ножа. Якщо той удар і був причиною смерті N, то А обладає не аби якою фізичною силою. Це не так. Висновок: А дійсно поранив N у груди і зник (як і чому - покищо не важливо), але Т все ще був живим. То чому ж він не відгукнувся, коли ми стукали в двер? Чи він відгукнувся? Двері було замкнено з середени. Він хотів відчинити нам але ми вибили двері, натиснувши таким чином на рукять ножа. Ні. я кілька разів оглядав кабінет - на дверях жодних слідов. Мала б зостатися вм"ятина. Може це недочот постанови? Декарації підвли. Все ж шкільні масштаби... Хоча. Вбитий пан N вже вийшовши із образу пообідав в їдальні у всі на увазі, але, коли я з Сашою був на кухні, куди, до речи тим чи іньшим чином, відправляли усіх детективів, то бачив неприбрану тарілку з обідом, де була нетронута морква, яку пан N не їсть. На цей факт нашу увагу навмисно акцентуваоли і не раз. Тобдо пан N жив! Але як же усе іньше. Забагато думок на согодні. Завтра буде новий день. Я доведу цю справу до кінця. А зараз... зараз треба побути наодинці з зорями. Ох уж мені ці зорі...
Объяснение:
1)Итак давайте порассуждаем над фильмом Хатико.В фильме рассказуется про собаку по имени Хатико ,который был предан своему хозяину .А преданность его заключалась в том ,что он каждый день встречал хозяина на вокзале после роботы.и так было каждый день.Хатико ждал хозяина вечность с часов 11 и пока не придет хозяин,что бы вместе с ним пойти домой.
3)но к сожалению однажды утром когда пес побежал за брошенным хозяином мячиком он на удивления побежал за ним и принес его хотя он с самого рождения и все годы никогда не приносил и даже не бегал за мячиком.И пес не хотел чтоб хозяин ишел на работу потому что было плохо чувство у пса но хозяин не понял его переживаний и уехал на работу.И переживания пса позно все поняли ,что они были не спроста.В обеденное время хозяину на работе стало очень плохо и он умер.Хатико ждал его на том самом вокзале пока не умер .Весь этот фильм был сделан на реальных событиях!И ему даже стоит памятник за самого приданого пса.
3)Мне очень понравился этот фильм ,но больше всего мне понравился пес Хатико ,который был предан настолько ,что до самой смерти не отходя с места от вокзала ждал хозяина до самой своей смерти!
Объяснение:
Где и в каком городе я точно уже не помню ,кому интересно посмотрите фильм ; Хатико самый преданный (пес или друг)очень интересный и милый фильм!!
