Фу́нкція (відображення, трансформація, оператор, залежник[1]) в математиці — це правило, яке кожному елементу з першої множини — області визначення ставить у відповідність елемент з іншої множини — області значень. Часто цю другу множину називають цільовою множиною чи образом функції чи відображення.
Однозначна функція f відображає область визначення X в цільову множину Y; менший овал всередині Y — це область значень функції f
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Функція.
Відображення f, яке ставить у відповідність кожному елементові множини A єдиний елемент множини B позначається як f:A→B (тобто f відображує A в B).
47 1/7 кг.
Пошаговое объяснение:
Первый решения:
1) 270•1/9 = 30 (кг) израсходовали на ремонт столовой.
2) 270•5/7 = 1350/7 = 192 6/7 (кг) израсходовали на ремон классов.
3) 270 - (30 + 192 6/7) = 270 - 222 6/7 = 269 7/7 - 222 6/7 = 47 1/7 (кг) израсходовали на ремонт зала.
Второй решения:
1) 1/9 + 5/7 = 7/63 + 45/63 = 52/63 (всей краски) израсходовали на столовую и классы.
2) 1 - 52/63 = 63/63 - 52/63 = 11/63 (всей краски) израсходовало на ремонт зала.
3) 270•11/63 = 30•11/7 = 330/7 = 47 1/7 (кг) израсходовали на ремонт зала.
