На дворі — зима. Чудовий сонячний день. На небі ні хмаринки. Сніг, який йшов всю ніч, покрив землю, будинки, машини білим пухнастим покривалом. Дерева стоять у важких білих шапках, і зрідка з верхівок зривається вниз сніговий пил. На снігу, як на білому аркуші, чітко виписані ієрогліфи пташиних слідів. Горобці біля будинку б’ються через скоринки хліба їм нелегко відшукати їжу під білою ковдрою. Сонце високо. Його промені перетворюють засніжений шлях на сяючий розсип алмазів. Пройтися по цій царської дорозі хочеться кожному. Поміж дерев хлопці намагаються зліпити сніговика, але у них нічого не виходить. Справа в тому, що на вулиці мороз, і сніг у такі дні стає сипучим і хрустко скрипить під ногами при ходьбі. На гірці — веселе гуляння. Чути верески і крики, котяться вниз різнокольорові санки, а на них — дівчата і хлопці. Хтось полив схил з одного боку водою, і тепер виблискує крижана смуга, чекає бажаючих покататися. Таких сміливців — хоч відбавляй! Якщо довго стояти на одному місці, мороз забирається за комір, починає щипати ніс і вуха. Добре б зайти зараз до бабусі — у неї завжди жарко натоплено і для гостя напевно знайдеться гарячий пиріжок з яблучним варенням. Шкода, що зимові дні короткі, але все одно зима — моя улюблена пора року.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
