Плач Ярославни І каже:«Дужий і старий, Широкий Дніпре не малий! Пробив єси високі скали, Текучі в землю воловчана, Носив єси на байдаках На половчан,на Кобяка Дружину тую Святославлю!... О мій Словутицю преславний! Моє ти ладо принеси, Шоб я постіль весела-слала, У море сліз не посилала,- Сльзами море не долить».
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
