Рассмотри рисунок. вычисли пириметр и площадь фигуры
МОЖНО БЫСТРЕЕ МНЕ В ШК НУЖНО

У древніх греків існувала легенда про сузір'я Великої і Малої Ведмедиць. Всемогутній бог зевс вирішив взяти собі в дружини прекрасну німфу Калісто, одну із служниць богині афродіти, всупереч бажанню останньої. Щоб позбавити Калісто від переслідувань богині, зевс обернув Калісто у Велику ведмедицю, її улюбленого собаку – в Малу Ведмедицю і узяв їх на небо.

За незапам'ятного часів у царя ефіопів Цефея була красуня-дружина – цариця Касіопея. Одного разу Касіопея мала необережність похвастати своєю красою у присутності нереід – мешканок моря. Образившись, заздрісні нереїди поскаржилися богу моря Посейдону, і він напустив на береги Ефіопії страшне чудовисько – Кита. Щоб відкупитися від Кита, який спустошував країну, Цефей змушений був за порадою оракула віддати на поживу чудовиську свою улюблену дочку Андромеду. Її прикували до прибережної скелі. Кожну хвилину Андромеда чекала, що з морської пучини випірне Кит і проковтне її. В цей час герой стародавньої Греції Персей здійснював один з своїх подвигів: він проник на відокремлений острів на краю світу, де мешкали три страшні жінки – горгоны з клубками змій на голові замість волосся. Погляд горгони перетворював на камінь все живе. Скориставшись сном горгон, Персей відсік голову одній з них на ім'я Медуза. З її тіла випорхнув крилатий кінь Пегас. Дві інші горгоны, прокинувшися, хотіли кинутися на Персея, але він схопився на крилатого Пегаса і, тримаючи в руках дорогоцінну здобич – голову Медузи, полетів додому. 

Пролітаючи над Ефіопією, Персей помітив приковану до скелі Андромеду. До неї вже прямував Кит, що випірнув з морської пучини. Персей вступив в смертельний бій з чудовиськом. Здолати кита вдалося лише після того, як на нього впав погляд мертвої голови Медузи. Кит скам'янілий, перетворившися на невеликий острів. Персей розкув Андромеду, привів її до Цефея, а згодом одружився на ній.Головних героїв цього міфу фантазія стародавніх греків помістила на небо. Так з'явилися назви сузір'їв Цефея, Касіопеї, Андромеди, Персея, Пегаса, Кита.

Классик якуб колас (константин михайлович мицкевич) родился в семье лесника. детство его прошло в лесной глуши на немане. школы поблизости не было, и грамоту мальчик постигал «самоуком».он жадно читал пушкина, гоголя, лермонтова, некрасова, а увлекшись крыловым, пробовал и сам писать басни.в 1898 г. колас поступает в учительскую семинарию в г. несвиже. с 1902 г. учительствует в начальных школах полесья и выступает ходатаем по крестьянским делам. в это же время среди крестьян и сельской интеллигенции распространяются нелегальные стихи коласа. его заметки о беззаконии помещиков и местных властей появляются под разными псевдонимами в демократической печати. в 1906 г. в газете «наша доля» (после шестого номера газету закрыли) печатается одно из первых стихотворений коласа — «наш родны край», в котором нарисована яркая картина жизни угнетенной белоруссии. в том же году за революционную деятельность и участие в нелегальном съезде учителей коласа уволили из школы, а в 1908 г. судили и приговорили к трем тюрьмы.в минском остроге колас начинает писать поэму «новая земля». в 1910 г. он издает первый сборник стихотворений «песни печали». в письме к украинскому писателю м. коцюбинскому горький писал: «в белоруссии есть два поэта: якуб колас и янка купала — интересные просто пишут, так ласково, грустно, искренно».много работает колас в послеоктябрьский период. в 1923 г. он заканчивает поэму «новая земля». ее по праву считают энциклопедией жизни крестьянства конца xix в. на фоне красочных картин родной природы колас показывает жизнь бедных крестьян, их труд и борьбу. каждая страница произведения согрета глубоким лиризмом, искрится народным юмором.в поэме «сымон музыкант» (1917 — 1925) с большим мастерством и вдохновением показана трагическая судьба народных талантов, обреченных царизмом на гибель. герой поэмы — поводырь слепого нищего, одаренный скрипач сымон. бедность мешает ему совершенствовать свой талант. но сымон верит, что наступит иное время и он своей «задушевной игрой» сможет украсить жизнь трудового люда. в советские годы колас создает прозаическую трилогию о борьбе народа за свое освобождение, о роли в ней интеллигенции, вышедшей из народных низов («в полесской глуши», «в глубине полесья» и «на росстанях»). эта трилогия была закончена после войны и издана под общим названием «на росстанях».