дам 10б 1) 10а-3+2а-4
2) 3х^2+2х+5х-5х^2
3) 10с-8bc-3cb
4) x+x^4-x^2+x+x^4+x^2
5) 5y+6y^3+7y-y^3+y
6) C+c^3-c^5-c+c^3+c^5
7) (14c+17x)-(8c-12x)
8) (15-14y-13a)-(-11x+12y-13a)
9) (5x-6)+(b-5x)
10) (20c+7x)+(2x-8c)

Для нормальної життєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини у певних співвідношеннях. наприклад, нормальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів має бути 1 : 1,1 : 4,1 для молодих чоловіків та жінок, зайнятих розумовою працею, і 1 : 1,3: 5 для тих самих людей, якщо вони зайняті важкою фізичною працею. ці речовини не мають однакової поживної цінності і кожна з них має своє особливе значення для організму. білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. вони найважливіші компоненти харчування, що забезпечують пластичні та енергетичні потреби організму. білки—це органічні речовини, що з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, білкам різноманітних властивостей. харчова і біологічна цінність білків визначається істю амінокислот, що входять до їх складу. різноманітне харчування—найправильніший шлях постачання організму повноцінними білками. найбільшу біологічну цінність мають білки тваринного походження. фізіологічними нормами передбачається, що 55 % необхідних білків мають забезпечуватись за рахунок білків тваринного походження. теплова обробка прискорює перетравлювання білків. тривале розварювання, подрібнення, протирання продуктів поліпшує перетравлювання, і засвоювання білків, особливо рослинних. проте надмірне нагрівання може негативно вплинути на амінокислоти, з яких білки. потреба в білках для дорослої людини становить у середньому 85— 90 г на день. добову потребу в білках залежно від віку людини, її фізіологічного стану, виду та умов праці наведено в табл. 1. роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і участю в процесах обміну. жири забезпечують у середньому 33 % добової енергоцінності раціону. з жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни а, о, е, незамінні жирні кислоти, лецитин. жири забезпечують всмоктування з кишечника ряду мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. жири в організмі можуть утворюватися з вуглеводів та білків, але повною мірою ними не заміняються. слід пам'ятати, що жири легко окислюються на повітрі, під час зберігання на світлі і в теплі, а також у процесі теплової обробки, особливо смаження. у несвіжих і перегрітих жирах руйнуються вітаміни, зменшується вміст незамінних жирних кислот і нагромаджуються шкідливі речовини, що спричиняють подразнення шлунково-кишечного тракту, нирок, порушення обміну речовин. надмір жирів в їжі погіршує засвоєння білків, кальцію,  магнію, підвищує потребу у вітамінах, що забезпечують жировий обмін. потребу в жирах з урахуванням статі, віку і характеру праці подано в табл. 1. у середньому добова потреба в жирах становить 80—100 г, з яких зо % мають забезпечуватись рослинними жирами. отже, на частку білків має припадати 11—13%, жирів—33, енергетичної цінності добового раціону з диференціацією по зонах: для пів-дених районів потреба в жирах становить 27—28 °/о, для північних— 38—40. фосфатиди — біологічно високоактивні речовини. вони присутні в усіх клітинах організму і впливають на процеси клітинного обміну. з фосфатидів у продуктах харчування найширше представлений лецитин. він не є незамінною поживною речовиною, але має важливе значення у харчуванні. лецитин сприяє перетравлюванню, всмоктуванню і правильному обміну жирів, посилює виділення жовчі, сполучаючись з білком, утворює мембрани клітин, нормалізує обмін холестерину, а також чинить ліпотропну дію: зменшує нагромадження жирів у печінці, сприяючи їх перенесенню у кров. на лецитин багаті яйця, печінка, ікра, м'ясо кролика, паста «океан», жирні оселедці, нерафінована олія. вуглеводи є основною частиною харчового раціону. фізіологічне значення вуглеводів в основному визначається їх енергетичними властивостями. вони—головне джерело енергії організму. при всіх видах фізичної праці спостерігається підвищена потреба у вуглеводах. з їжею надходять прості і складні вуглеводи, легкозасвоювані і незасвоювані вуглеводи. основними простими є глюкоза, галактоза, фруктоза, сахароза, лактоза та мальтоза. складні вуглеводи—крохмаль, глікоген, клітковина, пектин. потреба у вуглеводах становить 350— 500 г на добу. надмірне споживання вуглеводів — поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку ряду захворювань. при раціональному харчуванні до зо %   вуглеводів їжі здатні переходити в жири. в разі ж надміру вуглеводів, особливо легкозасвоюваних, цей процент вищий.

На 20 нажатии.

Пошаговое объяснение:

Пронумеруем клавиши от 0 до 18. Пусть фронтмен начнет  с клавиши "0". Следующей клавишей будет 2, дальше 5,9 и т.д. На каком-то n нажатии он нажал на ту кнопку, с которой начинал, то есть с "0". Всего клавиш, которые " " (в том числе и те клавиши, которые пропускали) будет 19*x (x - количество кругов) Также это количество клавиш модно представить в виде суммы 0+2+3...(мы сразу пропускаем 1 клавишу, поэтому "1" не прибавляем) Сумма некоторых чисел будет делиться на 19, если сумма остатков будет делиться на 19. Вот эта сумма: 0+2+3+4+5+6+7+8+9+10+11+12+13+14+15+16+17+18+0+1 будет делиться на 19, т.к. можно разбить на 10 пар 0-0, 1-18, 2-17 и т.д, где в каждой паре остаток суммы чисел в паре при делении на 19 будет. Всего 20 слагаемых, поэтому всего 20 нажатий.