Df77
16.01.2022 05:37

У= -х2-2х-4
Знайти координати вершини парабули

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
авлвк5
02.02.2022 09:50
Вторая половина XV века была временем триумфального шествия книгопечатания по Европе - Италия (1465), Швейцария (1468), Франция, Венгрия, Польша (1470), Англия, Чехословакия (1476), Австрия, Дания и т. Д. Книги, изданные до 1500 г. , Принято именовать инкунабулы, по-латыни - «в колыбели» , то есть в колыбели книгопечатания. Европейские книги, напечатанные с 1500 по 1550 г. Включительно, традиционно называются палеотипы, то есть старинные издания.

К 1500 г. В Европе было издано более десяти миллионов экземпляров книг, в том числе и на славянском языке.

Бродячие печатники с оборудованием за плечами либо в ручной тележке посещали монастыри, институты, замки феодалов и жили там, удовлетворяя потребность в печатной продукции. Подсчитано, что за период инкунабул всего было 1099 типографий. Они, правда, скоро разорялись, и к началу XVI века в Европе их осталось двести. Уцелели лишь пользовавшиеся поддержкой богачей и знати.

Любовь к печатным книгам распространилась в обществе. Стало модно быть библиофилом, герцоги и архиепископы в качестве развлечений занимались книгоизданием либо переплетным искусством.

эра инкунабул и палеотипов - это время совершенствования печатного мастерства. Начинается практика печатной иллюстрации в книге. Стали использовать ксилографию - гравюру на дереве.

Одна из первых иллюстрированных книг - С. Бранта «Корабль дураков» (Базель, 1494) - была украшена гравюрами Альбрехта Дюрера.

В Италии была изобретена гравюра на меди, которая стала родоначальницей глубочайшей печати. Гравюру различной техники стали использовать для печатания заставок, инициалов, иллюстраций и иных украшений книги.
В России первопечатник Иван Фёдоров - ваш однофамилец
Точно установлено, что в Москве книги начали печатать за десять лет до широко известного "Апостола" Ивана Фёдорова. Началом книгопечатания в России является 1 марта 1564 г. , когда вышла на свет эта ставшая легендарной книга.

Для культурного роста России введение книгопечатания имело огромное значение. Пользоваться печатной книгой, хранить её было удобнее, чем рукописную, хотя переписка книг продолжалась ещё долгое время. Распространение книг открывало более широкие возможности общения духовными ценностями.

По неизвестным причинам Фёдоров покинул Москву и продолжал свою деятельность на Украине. Во Львове он выпустил первый русский букварь. Но в Москве печатное дело не заглохло. Его продолжали печатники Никифор Гарасиев и Андроник Тимофеев Невежа. К концу 70х гг. XVI в. в России были напечатаны основные богослужебные книги. XVI в. столетие породило немало литературных произведений, которые нередко носили острый, полемический характер. И в иносказательной форме, на примерах успешной деятельности некоего турецкого султана выразил свои взгляды Иван Пересветов, сторонник возвышения дворянства и противник бояр - "ленивых богатин"
0,0(0 оценок)
Ответ:
catarshaninp08iio
24.09.2022 22:25

Ра́нній нови́й пері́од — період всесвітньої історії XVI—XVII століть. Складова нового часу. Характерними особливостями періоду є зростання політичної ваги Європи та Московії, поступовий занепад традиційних цивілізацій Сходу і доколумбової Америки, розвиток європейської вогнепальної зброї, суднобудування, друкарства, інквізиції та експериментальної академічної науки, поява європейського колоніалізму, абсолютистських монархій, націоналізму та перших національних держав.

У ранній Новий час значна частина людства здійснила нечуваний за значенням і важливістю стрибок у своєму розвитку, залишивши в минулому «славне» Середньовіччя. Зміни торкнулися всіх сторін організації людського суспільства та його повсякденного життя. Настав час підбивати підсумки.

Варто пригадати! 1. Які країни Західної Європи у XVIII ст. слід вважати найбільш розвинутими? 2. У чому, на ваш погляд, полягають причини відставання країн Сходу від розвинутих європейських країн? 3. Які наукові відкриття раннього Нового часу, на вашу думку, можна назвати революційними?

Світ у Новий час.

Завдяки Великим географічним відкриттям у світі майже не залишилося земель, невідомих людству. Були встановлені зв’язки між більшістю цивілізацій Європи, Азії, Африки та Америки. Проте саме в Новий час стає зрозумілим, що країни Європи випереджають інші держави за економічним розвитком та військовою міццю, тому європейці почали не тільки торгувати з іншими країнами Америки, Африки та Азії, але й захоплювати їхні землі. Уже в XVI ст. виникають перші колоніальні імперії — Іспанська та Португальська. Згодом колонії почали захоплювати інші країни Західної Європи — Англія, Франція, Нідерланди. За рахунок захоплення Сибіру значно зросли володіння Росії, яка перетворилася на найбільшу за площею державу світу. Правителі європейських держав дивилися на весь інший світ, як на власну «законну» здобич та джерело прибутку.

 

Молода держава Сполучених Штатів Америки, яка виникла в боротьбі з Англією, намагалася зберегти незалежність та демократичний устрій. Крім того, багато зусиль докладалося на освоєння безмежного земель, які в доколумбові часи належали індіанцям. Рабство й ставлення до чорношкірих рабів розкололи американське суспільство навпіл. Здавалося, що громадянська війна була неминучою.

За майже три століття раннього Нового часу відбулися значні зміни в житті європейських країн. Стрімкий розвиток Західної Європи був викликаний перш за все економічними перетвореннями. Саме в країнах Європи виникли нові капіталістичні відносини, а в Англії у XVIII ст. вже розпочався промисловий переворот — поступовий перехід від мануфактури до фабрики. Хоча на більшій частині території Європи ще існували залишки феодалізму, мануфактурне виробництво поступово поширювалося на нові території. Запроваджувалися нові технічні засоби, які дозволяли значно збільшити обсяги товарного виробництва. Одночасно з розвитком мануфактур зростала торгівля, як усередині країн, так і міжнародна. Майже всі куточки тогочасного світу об’єднали торговельні шляхи. Світова торгівля сприяла зближенню цивілізацій, країн, народів.

Розвиток капіталізму викликав важливі зміни в суспільстві західноєвропейських країн. Значно посилилися позиції власників засобів виробництва — буржуазії, зросла кількість найманих робітників. Хоча в більшості країн зберігалася тристанова будова суспільства, буржуазія все частіше вимагала зрівняти свої права з правами дворянства. В Англії саме буржуазія та споріднене з нею «нове дворянство» кинули виклик королівський владі й під час революції домоглися суттєвого обмеження влади монарха. На карті Європи в XVII ст. постали країни з обмеженою монархією, зразком яких стала Англія. Згодом на території Північної Америки була утворена перша велика держава з республіканською формою правління — Сполучені Штати Америки. Не дивно, що в країнах, де залишки феодалізму були незначними, почався стрімкий розвиток промислового виробництва.

Однак у більшості країн Європи монархи, спираючись на підтримку дворян та армії, встановили власну абсолютну владу. Абсолютна монархія дозволяла об’єднати сили держави та здійснювати успішну зовнішню політику. Проте у XVIII ст. стало зрозумілим, що абсолютні монархії починають відставати в розвитку від передових капіталістичних країн. Тому майже всі королі та імператори намагалися провести реформи. Так званий «освічений абсолютизм» існував в Австрії, Пруссії, Росії та деяких інших монархіях XVIII ст. Однак невдача багатьох реформ дала змогу зрозуміти, що без відмови від абсолютизму радикальні перетворення в цих країнах неможливі.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота