655. В течение пяти лет хозяйство выращивало в среднем 76,3 тонны са- харной свеклы в год. Сколько тонн сахарной свеклы было выращено
в хозяйстве за пять лет?​

строим график функции по точкам

а). выписываем значение точек, где они касаются оси х и у

б) чтобы найти при каких х будет больше или равно 0, нужно найти дискриминант и указать точки на графике. Точки будут закрашенные, тк у нас знак больше или равно, и функция нестрогая. Смотрим, в каких промежутках у нас график будет меньше или равен 0, тот промежуток и пишем.

чтобы найти при каких х будет меньше 0, опять вернемся к графику, только при этом точки будут выколотые, тк знак меньше и функция строгая.

в) чтобы найти где функция возр и убыв, смотрим на график, он сначала у нас идет вниз, потом вверх, эти промежутки мы и указываем как убыв и возр

г) наименьшее значение будет в самой низкой точке (1;-9), а наибольшего значения в данной параболе нет

Пошаговое объяснение:

Протягом тривалого часу дослідники вели численні дослідження про те що таке стрес, та причини його виникнення. Ось як трохи іронічно висловився один із них: «стрес — це й власне стрес, і причина стресу, й наслідок стресу». І таке розмите, багатозначне тлумачення цього терміна виникло відразу ж після його введення в науковий лексикон. Зробив це, як відомо, канадський дослідник Ганс Сельє. Ще студентом-медиком він помітив, що багато хвороб у людей починаються однаково: кволість, висока температура, головний біль... За словами самого Сельє, пацієнти «мають хворий вигляд», хоч би чим конкретно (за)хворіли. Іншими словами, Сельє виявив неспецифічну (тобто не пов’язану з конкретною причиною), універсальну, або загальну, реакцію організму на зовнішні впливи (зокрема й патологічні), що потребують змін. Її-то він і назвав спочатку «загальним адаптаційним синдромом», а потім перейменував на «стрес».Перша стаття Сельє про загальний адаптаційний синдром вийшла 1936 року, а 1950-го він опублікував класичну працю «Фізіологія й патологія стресу» з присвятою «всім, хто страждає від стресів» (й окремо — дружині «за до в розумінні того, що неможливо й не потрібно вилікуватися від стресу — натомість треба навчитися одержувати від нього задоволення»)…Тому саме Ганс Сельє, мав значний вплив на подальше розуміння і вивчення даного явища. Отже, виходячи із таких перших уявлень про стрес, можна охарактеризувати його наступним чином.На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники з внутрішнього і навколишнього середовищ. .Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощі (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Найбільш популярною є теорія стресу, запропонована звісно ж Г.Сельє. У рамках цієї теорії механізм виникнення стресу розуміється в такий б.Усі біологічні організми мають життєво важливий уроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги і балансу. Сильні зовнішні подразники можуть порушити рівновагу. Організм реагує на це захисно-пристосувальною реакцією підвищеного порушення. За до порушення організм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для організму порушення і є станом стресу. Якщо подразник не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін - організм намагається захиститися від стресу, попередити його або придушити. Однак можливості організму не безмежні і при сильному стресовому впливі швидко виснажуються, що може призвести до захворювання і навіть смерті людини.Екстремальні ситуації впливають на людину по кілька разів на день, і в принципі стреси потрібні людині, тому що вони підвищують тонус. Однак якщо вони досягають визначеного критичного рівня, то діють не тільки на шкоду організмові, але і вашій активності.Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби…