6,91 40,2= 5,2= 7,6 9,1 8,2= 0,34× 45,236= единиц десятых 11.45= 23,165= 51,285- 8,1195 41,225- 52,265- 0,495= 32,505- сотых 0,025- 50,003- 0,094- 6,601 26,887- 0,9765- 11,545= 8.00008- тысячных 8,6377- 2,0033- 2,0356- 11,4572+ 8,0004 8,0085- 1,0115- 9,2049​

Для нормальної життєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини у певних співвідношеннях. наприклад, нормальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів має бути 1 : 1,1 : 4,1 для молодих чоловіків та жінок, зайнятих розумовою працею, і 1 : 1,3: 5 для тих самих людей, якщо вони зайняті важкою фізичною працею. ці речовини не мають однакової поживної цінності і кожна з них має своє особливе значення для організму. білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. вони найважливіші компоненти харчування, що забезпечують пластичні та енергетичні потреби організму. білки—це органічні речовини, що з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, білкам різноманітних властивостей. харчова і біологічна цінність білків визначається істю амінокислот, що входять до їх складу. різноманітне харчування—найправильніший шлях постачання організму повноцінними білками. найбільшу біологічну цінність мають білки тваринного походження. фізіологічними нормами передбачається, що 55 % необхідних білків мають забезпечуватись за рахунок білків тваринного походження. теплова обробка прискорює перетравлювання білків. тривале розварювання, подрібнення, протирання продуктів поліпшує перетравлювання, і засвоювання білків, особливо рослинних. проте надмірне нагрівання може негативно вплинути на амінокислоти, з яких білки. потреба в білках для дорослої людини становить у середньому 85— 90 г на день. добову потребу в білках залежно від віку людини, її фізіологічного стану, виду та умов праці наведено в табл. 1. роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і участю в процесах обміну. жири забезпечують у середньому 33 % добової енергоцінності раціону. з жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни а, о, е, незамінні жирні кислоти, лецитин. жири забезпечують всмоктування з кишечника ряду мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. жири в організмі можуть утворюватися з вуглеводів та білків, але повною мірою ними не заміняються. слід пам'ятати, що жири легко окислюються на повітрі, під час зберігання на світлі і в теплі, а також у процесі теплової обробки, особливо смаження. у несвіжих і перегрітих жирах руйнуються вітаміни, зменшується вміст незамінних жирних кислот і нагромаджуються шкідливі речовини, що спричиняють подразнення шлунково-кишечного тракту, нирок, порушення обміну речовин. надмір жирів в їжі погіршує засвоєння білків, кальцію,  магнію, підвищує потребу у вітамінах, що забезпечують жировий обмін. потребу в жирах з урахуванням статі, віку і характеру праці подано в табл. 1. у середньому добова потреба в жирах становить 80—100 г, з яких зо % мають забезпечуватись рослинними жирами. отже, на частку білків має припадати 11—13%, жирів—33, енергетичної цінності добового раціону з диференціацією по зонах: для пів-дених районів потреба в жирах становить 27—28 °/о, для північних— 38—40. фосфатиди — біологічно високоактивні речовини. вони присутні в усіх клітинах організму і впливають на процеси клітинного обміну. з фосфатидів у продуктах харчування найширше представлений лецитин. він не є незамінною поживною речовиною, але має важливе значення у харчуванні. лецитин сприяє перетравлюванню, всмоктуванню і правильному обміну жирів, посилює виділення жовчі, сполучаючись з білком, утворює мембрани клітин, нормалізує обмін холестерину, а також чинить ліпотропну дію: зменшує нагромадження жирів у печінці, сприяючи їх перенесенню у кров. на лецитин багаті яйця, печінка, ікра, м'ясо кролика, паста «океан», жирні оселедці, нерафінована олія. вуглеводи є основною частиною харчового раціону. фізіологічне значення вуглеводів в основному визначається їх енергетичними властивостями. вони—головне джерело енергії організму. при всіх видах фізичної праці спостерігається підвищена потреба у вуглеводах. з їжею надходять прості і складні вуглеводи, легкозасвоювані і незасвоювані вуглеводи. основними простими є глюкоза, галактоза, фруктоза, сахароза, лактоза та мальтоза. складні вуглеводи—крохмаль, глікоген, клітковина, пектин. потреба у вуглеводах становить 350— 500 г на добу. надмірне споживання вуглеводів — поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку ряду захворювань. при раціональному харчуванні до зо %   вуглеводів їжі здатні переходити в жири. в разі ж надміру вуглеводів, особливо легкозасвоюваних, цей процент вищий.

Да,можно назвать т.к ребёнок родился слепым. Страшное несчастье, самое страшное, какое только может быть. И так как его слепота неизлечима, Пётр Попельский, казалось, обречён на несчастную жизнь.«Моя жизнь наполнена одной слепотой, - говорит он. - Никто не виноват, но я несчастнее всякого нищего» . Он стал злым и раздражительным эгоистом. «Та самая рука, которая лишила меня зрения, когда я ещё не родился, и вжила в меня эту злобу… » Физическая слепота соединилась со слепотой духовной, когда человек ничего не видит и не хочет видеть, кроме себя.Но Пётр прозрел. Он не стал зрячим, но перестал чувствовать себя несчастным. Этому дядя Максим, старый боец, знавший, что настоящая жизнь не прозябание, не спокойствие, а труд и борьба. «Он мечтал для Петра не о спокойствии, а о возможной полноте жизни» . Полнота жизни лишь в единении с людьми. И Максим посылает в путешествие с нищими слепцами.  «Я хотел, чтобы ты чувствовал чужое горе и перестал так носиться со своим…» . И Пётр «узнал горе, слепое и зрячее, от которого не раз больно сжималось сердце… Глаза его становились по-прежнему чистыми и по-прежнему незрячими. Но душа, несомненно, исцелилась» .  Исцелённая душа открыла слепому музыканту глубину «жизненной правды, сделала его музыкальный талант нужным людям. «И каждое сердце дрожало, как будто он касался его своими быстро бегущими руками» . Такова эта повесть о слепом музыканте, поучительная для каждого. Счастье п преодолении эгоизма, в любви к людям, в труде и творчестве на общее благо.