Kак вы думаете, о какой беде, "приключившейся христианам", идет речь, если помнить, что "Слово о погибели русской земли" представляет начало неизвестной нам поэмы XIII века?
«Слово о погибели Русской земли после смерти великого князя Ярослава» (полное оригинальное название «Слово о погибели Рускыя земли и по смерти великого князя Ярослава» ) — литературное произведение, датируемое XIII веком, сохранившееся в отрывках, и известное из списков XV—XVI веков. Возникло «Слово» вскоре после монголо-татарского нашествия. Это — плач по утраченному величию Русской земли, по жанру близкий к ряду фрагментов «Слова о полку Игореве» . Поводом к написанию послужило известие из Северо-Восточной Руси о вторжении в нее Батыя и гибели в бою с монголами в битве на реке Сити брата Ярослава — Юрия. «Слово о погибели Русской земли» первоначально представляло собой предисловие к не дошедшей до нас светской биографии Александра Невского. Вероятно, оно написано дружинником князя и возникло вскоре после смерти Александра Невского.
Упоминаемые в «Слове» имена и контекст, в котором эти имена встречаются («до ныняшняго Ярослава и до брата его Юрья…») , отзвуки легенд о Владимире Мономахе и некоторые южнорусские черты текста дают основание считать, что «Слово о погибели Русской земли» было написано автором южнорусского происхождения в северо-восточной Руси. Время написания «Слова» датируется периодом с 1238 по 1246 год («нынешний Ярослав» умер в 1246 г.) . Описание в «Слове» величия и могущества Русской земли предшествовало не сохранившемуся рассказу о нашествии Батыя. Такой характер вступления к тексту, который должен был повествовать о горестях и бедах страны, не случаен. Эта особенность «Слова о погибели Русской земли» находит себе типологическое соответствие с произведениями древней и средневековой литературы.
Зима складний період в житті птахів. Дехто відлітає у теплі та багаті кормом краї, а ті, які залишилися зимувати потребують найбільшої до а саме нашої з вами до Справжнім подарунком для пернатих є годівнички, які можна виготовляти з різноманітних матеріалів: можна використовувати порожні пластикові пляшки, картонні коробки чи робити з дерева. Головне пам'ятати щоб пташкам було зручно.
Підвіконня та балкон – чудові місця для за пташками, але пам'ятайте що вони часто бувають доступними для кішок. Це ж стосується і низько розташованих годівничок, і навіть товстих гілок на деревах. Якщо ж на вашому підвіконні та балконі коти не гостюють, зважте на інше: симпатичні пташки не вирізняються вишуканими манерами і справляють природні потреби там же, де їдять. Тому місце для годівничок потрібно обирати так, щоб пернаті гості не доставляли великого клопоту, а приносили лише задоволення.
Треба брати до уваги, що у птахів свій раціон.
Раціон птахів — це корм, збагачений вуглеводами та жирами. Саме ці речовини до поповнити життєво необхідні жирові запаси тіла, так необхідні птахам для виживання в довгі, холодні ночі. Для кріплення сала можна використовувати булавки, вішати на мотузці або дроті. Годівнички мають надійно кріпитися до дерев. Щоб уникнути можливого поширення захворювань, не годуйте птахів сирими кістками чи м'ясом І не забувайте також про те, що ці наїдки можуть приваблювати до годівничок котів. Ніколи не підгодовуйте птахів сухим рисовим зерном, адже воно може набухати в шлунку птаха, що часто закінчується фатально. Інколи навіть радять розмочити сухий хліб, перш ніж покласти його в годівничку, але слід зважати на температуру повітря.
У цей час, коли зима особливо люта, пташки не відмовляються від жодного частування, але не все їм на користь. Зокрема, категорично заборонено класти в годівничку чіпси, солоні горішки, сухарики зі смаковими добавками. Дуже шкодить пташкам чорний хліб. Зазвичай у годівнички насипають хлібні крихти, соняшникове та гарбузове насіння, різноманітні крупи. Насправді ж меню, яке ви можете запропонувати пташкам, значно багатше.
Прийдіть сьогодні додому і разом з батьками зробіть годівничку власними руками.
Птахи взимку бояться не холоду, а голоду. Тих запасів, що були зроблені восени, не вистачає. Тому і гинуть птахи у сильні морози. В наших силах, друзі, врятувати птахів від голодної смерті: розвісити годівнички і всю зиму підгодовувати їх.
Дуже рідко трапляються люди, малі й дорослі, які не люблять птахів, не милуються їхнім яскравим оперенням, веселою метушнею, дзвінкими, мелодійними голосами, що іноді цілком слушно називають піснею. Так, це дійсно пісня, що має свою мелодію, певний набір звуків, які складаються в гармонійний порядок, що милує нам слух, примушує радісно забитися серце, особливо ранньої весни, після тривалого зимового сну всієї природи – і рослин, і тварин, і нас, людей, теж.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
