На шляху становлення психології як науки, виникали різні школи, напрями і концепції. За своїм характером вони були різними, часто суперечили одна одній. Так, в радянській психологічній науці, на основі комуністичної ідеї, ставилось завдання виробити один, моністичний підхід до вивчення і пояснення психічних явищ. Методологічною основою дослідження психіки мала стати діалектико-матеріалістична орієнтація, насамперед ленінська теорія відображення. Проте, не зважаючи на ідеологічний тиск, єдиний підхід до вивчення психіки виробити не вдалося. В конкретних дослідженнях радянського періоду інколи прямо, а в більшості випадків замасковано використовувалися положення психологів різних напрямків і шкіл, що стало свідченням творчого використання здобутків світової психологічної науки. Інтроспективна психологія охоплює низку напрямів. Загальним для них є те, що всі вони використовують як один метод вивчення психіки само тобто людини за змістом і актами власної свідомості. Одним із напрямків інтроспективної психології є вчення про "внутрішній досвід", з позиції якого психічні явища пізнаються принципово іншим ніж матеріальні (Дж. Локк, Р. Декарт та інші). Такі думки були предметом особливої критики з боку деяких радянських психологів. Проте, цей напрям психології слід розглядати як важливий етап у її розвитку, а вироблені інтроспективною психологією методи заслуговують на увагу. Зрештою, майже всі сучасні психологи вважають, що свідомість є сукупністю феноменів, частину яких можна вивчати за до само тобто, інтроспекції. Асоціативна психологія бере свій початок із стародавньої філософії. У межах цього напряму психічні явища пояснювалися головне за до поняття про асоціації. Цей напрям у психології існував досить довго. Пізніші дослідження спонукали відмовитись від абсолютизації цього напряму. Проте, положення представників асоціативної психології плідно використовуються в сучасній психологічній науці. Дехто з представників асоціативної психології висунули теорію "елементаризму", згідно з якою свідомість складається з простих елементів (відчуття, згадування, тощо), а ці елементи об'єднувались за законами асоціацій. Психоаналітичний підхід був розроблений З. Фрейдом (1856 1939) наприкінці ХІХ на початку ХХ століття спершу як метод лікування психічних захворювань, а пізніше для побудови гіпотез і теорій з психології, зокрема для пояснення ролі несвідомого в психіці людини. Фрейд прагнув створити узагальнення не тільки психологічного, а й філософського характеру, побудувати оригінальну теорії психоаналітичної психології та філософії. В структурі особистості Фрейд виділив три взаємодіючі компоненти: "Воно", "Я" "Над-Я". Несвідоме (Воно), за Фрейдом, є успадкованим людською організацією, глибинним шаром, "киплячим котлом інстинктів", невгамовних потягів людини. Свідоме "Я" є посередником між "Воно" і зовнішнім світом. "Я" виконує функції впливу цього світу на несвідоме "Воно". "Над-Я" це "інтерналізована" версія суспільних норм і стандартів поведінки. За Фрейдом "Я" намагається підкорити собі "Воно", а якщо це не вдається, то "Я"
Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue7Jdudi8x8c88s8w9e98r8c77s7st6seue745rğ
Пошаговое объяснение:
Djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker djoker
