Закон Менделеева-Клапейрона можно записать в виде PV = νRT, где P — давление (в паскалях), V — объём (в ) , ν — количество вещества (в молях), T — температура (в градусах Кельвина), а R — универсальная газовая постоянная, равная 8,31 Дж/(К⋅моль). Пользуясь этой формулой, найдите температуру T (в градусах Кельвина), если P = 77698,5 Па, ν = 28,9 моль, V = 1,7

Мета: визначити умови коломацьких статей і обставини їх укладення; охарактеризувати гетьмана і. мазепу і початок його гетьманування; з'ясувати становище гетьманщини наприкінці xvii — на початку xviii ст., її роль у війні з туреччиною (1687—1700 рр.); продовжити формування навичок критичного мислення учнів; виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.тип уроку: вивчення нового матеріалу.обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.основні поняття й терміни: «вічний мир», кримські походи, азовські походи.основні дати: 1686 р. — «вічний мир» між московською державою та річчю посполитою; 1687 р. — перший кримський похід; 1687 р. — укладення коломацьких статей; 1689 р. — другий кримський похід; 1692 р. — виступ антигетьманської опозиції на чолі з петриком; 1695,1696 р. —азовські походи; 1700 р. — константинопольський мир між росією й туреччиною.хід уроку     i.     організація навчальної діяльностіii.     вивчення нового матеріалу1. «вічний мир». перший кримський похід. розповідь учителя підписання бахчисарайського миру суттєво змінило розстановку сил у східній європі. він розв'язав руки турецькому султану для останнього, як виявилося, могутнього наступу на європу. кульмінацією цього наступу стала облога відня в 1683 р. тут під віднем вирішувалася подальша доля європи. на обложеним вирушив польський король ян собеський із 25-тисячним військом, у якому були й українські козаки. стрімкий удар польських гусарів на турецький табір, примусив останніх тікати з місця битви. як писав польський король римському папі: «ми прийшли, побачили, бог переміг».

Сказка – особый вид устного народного творчества. Она пришли к нам из далекого Так наши предки выражали свое отношение к действительности, к окружающему миру, пытались объяснить главные законы жизни. Менялась действительность, менялись и сказки, но всегда оставался главный смысл: безудержная вера в добро, в силу духа, в любовь.

Условно русские народные сказки делят на три группы: бытовые, сказки о животных и волшебные. И у каждой свои особенности. Бытовые, например, учат, что счастье не измеряется в деньгах. А настоящее счастье – это семья, труд, любовь. Не случайно бедный крестьянин всегда умнее и счастливее богатого барина.

Сказки о животных – настоящая летопись человеческих отношений. Каждое животное наделено особыми чертами. Медведь всегда добродушен и силен, волк – сильный, но глупый и грубый, лиса – воплощение женской хитрости и изворотливости, заяц – "свой парень", но трусоват и беззащитен. Как часто в повседневной жизни нас окружают такие вот "зайцы" и "лисицы", "волки" и "медведи"!

Что касается волшебных сказок, то это – огромнейший пласт поэтического воплощения самого главного закона жизни: добро всегда побеждает зло. Традиционны герои: главный герой обязательно умный, сильный и смелый, героиня – непременно красавица, рукодельница. И противостоит им целая "армия зла": Баба Яга, Кощей Бессмертный, Лихо Одноглазое, Змей Горыныч, Кикимора болотная. Но главный герой всегда победит, потому что он смелый и великодушный, потому что он готов пожертвовать собой. Путь к победе нелегок. Герою обязательно нужно преодолеть "испытание".

Например, в сказке "Царевна-лягушка" главный герой отправляется в долгий и трудный путь, чтобы невесту. В сказке "Морозко" бедной Настеньке суждено было замерзнуть в глухом лесу, но ее доброта и жертвенность были вознаграждены. И это главнейший урок, который мы получаем из сказок: в жизни будет счастлив тот, кто не ленится, кто добр к окружающим и готов побороться за свое счастье.