Очень там я обвела номер 1 И 2 пример​

1) 2) (x­3)2 + (y+2)2 = 25 R=? O(x;y) x=? y=? (x­2)2  +   (y­1)2  =   4   шеңберінің   координаталық   осьтерімен   қиылысу нүктелерін табыңыз  САБАҚ БЛОКТАРЫ ○ І.  АҚПАРАТ АЛМАСУ Тақырып жоспары: 1. Шеңбердің теңдеуіне анықтама 2. Координаталар жүйесіндегі шеңбердің теңдеуін шешу                                           үшін      қолданылатын  формула  3. Центрі бас нүктеде болатын шеңбер теңдеуі Слайдтар: 1 – слайд (титул) 2 – слайд  Сабақтың мақсаты 3 – слайд  Тақырып жоспары 4 – слайд                         Шеңбердің теңдеуіне анықтама Егер   қисықтың   барлық   нүктелерінің   координаталары   қандай   да   бір   теңдеуді қанағаттандырса, онда ол теңдеу осы қисықтың (шеңбердің) теңдеуі деп аталады. Шеңбердің теңдеуін шешу үшін келесі ұғымдарды қолданамыз: 1)Шеңбер 2)Центр 3)Радиус 4)Шеңбердің диаметрі 5)Шеңберге жүргізілген жанама 6)Тікбұрышты координаталар жүйесі  7)Нүктенің тікбұрышты координаталар жүйесіндегі координатасы 5 – слайд       Координаталар жүйесіндегі шеңбердің теңдеуін шешу үшін қолданылатын формула       Егер AN=R деп алатын болсақ, онда A(a,b) және N(x,y)  нүктелерінің арақашықтығын есептеу формуласы бойынша (x­a)²+(y­b)²=R²   6 – слайд   Координаталар жүйесіндегі шеңбердің теңдеуін шешу үшін қолданылатын формула Мысал 1  (x­2)²+(y+1)²=9 теңдеуімен берілген шеңбердің радиусын және шеңбердің  центрінің координатасын анықтаңыз (x­2)²+(y+1)²=9 (x­a)²+(y­b)²=R²  a=2; b=­1 R²=9  R=3 7 – слайд       Координаталар жүйесіндегі шеңбердің теңдеуін шешу үшін қолданылатын формула Мысал 2  Центрі А(­1,4) радиусы 2ге тең болатын шеңбердің теңдеуін құрыңыз (x­a)²+(y­b)²=R²  a=­1, b=4, R=2  (x+1)²+(y­4)²=2² 8 – слайд            Центрі координаталар басы болатын шеңбер теңдеуі Егер A(a,b) центрі координаталар басымен беттесетін болса a=0, b=0 x²+y²=R² 9 – слайд             Центрі координаталар басы болатын шеңбер теңдеуі Мысал 3 Центрі O координаталар басында орналасқан радиусы 3­ке тең шеңбер теңдеуін құрыңыз. x²+y²=R² R=3  R²=9  x²+y²=9 10 – слайд           Центрі координаталар басы болатын шеңбер теңдеуі Мысал4 x²+4x+y²­6y­3=0 түрінде берілген теңдеуді шеңбердің теңдеуіне келтіріңіз  (x²+4x)+(y²­6y)­3=0 (x²+4x+4)­4+(y²­6y+9)­9=3 (x²+4x+4)+(y²­6y+9)=16 (x+2)²+(y­3)²=4² ІІ. АЛҒАШҚЫ БЕКІТУ Мына кестені толтыра отырып сабақтың мазмұны бойынша қорытынды шығар. Шеңбердің теңдеуіне анықтама Центрі бас нүктеде болатын шеңбер теңдеуі Қорытынды: ІІІ. ҚҰЗЫРЛЫЛЫҚ ҚАЛЫПТАСТЫРУ Деңгейлік тапсырмалар: І деңгей тапсырмалары 1. Шеңбердің теңдеуінің анықтамасын түсіндіріңіз 2. Шеңбердің центрін сипаттаңыз 3. Шеңбердің радиусын сипаттаңыз 4. Неліктен шеңбердің теңдеуі квадрат түрінде жазылады 5. Радиусы 5см, центрі (2; 3) нүктесінде болған шеңбердің теңдеуін жазыңыз  6. Радиусы 1см, центрі (0; 2) нүктесінде болған шеңбердің теңдеуін жазыңыз  7. Радиусы 1см, центрі координата басы болған шеңбердің теңдеуін жазыңыз ІІ деңгей тапсырмалары 1. (x­3)2+(y­1)2=1 шеңберінің абсцисса осімен ортақ нүктелері бар ма? Болса ол  координаталарды табыңыз 2. Координаталық остерді жанайтын және К(2; 1) нүктесінен өтетін шеңбердің  теңдеуін құрыңыз 1. ІІІ деңгей тапсырмалары  x2 + y2 + 4x – 18y – 60 = 0

:

Шлюбна пора у лисиць настає в середині лютого і триває всього де­кілька тижнів. У цей час навколо однієї самки збирається декілька самців; вони не відходять від неї ні на хвилину і залицяються до неї, подібно до того, як це роблять собаки. У цей період запах їхніх виділень стає осо­бливо різким, і частіше, ніж звично, чується їхній гавкіт. Справа не об­ходиться, звичайно, без бійок між суперниками. Коли самка завагітніє, вона залишає нору і поселяється в густому чагарнику, розташованому поблизу від вибраної для пологів нори. У цей час, за Бекманом, вона відвідує і розширює різні нори і нарешті поселяється в такій місцевості, яку останнім часом найменше відвідували люди і собаки. Розташована ця нора в затишному місці або лежить відкрито — на це вона не звер­тає уваги. У тому разі, якщо потрібної нори не знайдеться, лисиця сама вириває її або влаштовує собі кубло в дуплі дерева, під купою каміння, хмизу, або ж просто в заростях чагарнику, і м’яко вистилає його шерстю. Ще під час вагітності самка починає потроху вискубувати на собі шерсть по всьому череву, від пупка до самого горла. Вона це робить з подвійною метою: по-перше і головним чином, для того, щоб відкрити соски для очікуваного потомства, а по-друге, щоб ту шерсть використати на теплу і м’яку підстилку майбутнім дитинчатам. Пологи настають через дев’ять тижнів, або 60—63 дні, після спаровування, звичайно в кінці квітня або на початку травня. Кількість дитинчат коливається між 3 і 12; найчастіше в кублі знаходять 4—7 лисенят. За дослідженнями Пагенштехера, вони з’являються на світ сліпими та із закритими вухами; вкриті дуже гладкою, короткою бурою шерсткою з жовтуватими і сіруватими на кінчиках волосками і мають чалу смугу, яка різко виділяється на лобі, білий кінчик хвоста і маленьку білу нечітку плямочку на грудях. Вони вкрай незграбні, неповороткі та спочатку розвиваються дуже повільно. Очі у них розплю­щуються тільки за два тижні, однак до цього ж часу прорізаються всі зуби. Мати ставиться до них дуже ніжно, перші дні не залишаючи їх ні на мить, а згодом якщо і йде кудись, то лише вечірньої пори і ненадовго, заздале­гідь вживши всіляких заходів, щоб приховати їхню присутність.Через місяць або півтора після свого народження маленькі хижаки, вкриті червонувато-сірою шерсткою, наважуються тихої днини виходити з нори, щоб погрітися на сонечку і погратися на волі одне з одним або з матір’ю. Мати приносить їм удосталь поживи та ще з перших тижнів при­мушує їсти і навіть ловити мишей, пташок, жаб і жуків. У цей час лисиця стає ще обережнішою і при щонайменшому шумі відводить їх назад у нору, а якщо чує переслідування, то тягне їх у зубах в іншу нору. Навіть у мить найсерйознішої небезпеки вона поспішає схопити дитинча, щоб донести його до безпечного місця. В кінці червня молоденькі лисички вже беруть участь у материнському полюванні, а іноді й самостійно виру­шають на лови зайчат, маленьких мишей, пташок, не нехтуючи і жуками. В кіпці липня дитинчата зовсім залишають нору і йдуть разом з матір’ю на хлібні поля, які обіцяють їм багату здобич і забезпечують цілковиту безпеку. Коли жнива спустошать поля, вони перебираються в густі чагар­ники, в степи, в зарості очерету. Пізньої осені вони нарешті остаточно відділяються від матері та починають самостійне життя.