Билина — особливий пісенний епічний жанр. Як і в народній казці, в билині присутні етнічні елементи побутописання і міфотворчості, однак її відмінністю є не розважальний або повчальний сюжет, на якому засновано казкове оповідання, а опис історично значущих подій, які втілили народне уявлення про богатирську силу і доблесть. У казці персонажі втратили прямий зв’язок з реальними героями і придбали абстрактне значення, виражене в протиборстві добра і зла. Сюжет казок — вигадка, створена як трансформація реальності в чудовий образ, пов’язаний з містичними уявленнями певної етнічної групи про навколишній світ. Билина конкретизує героїв, які відіграли важливу роль в історичних подіях або прославилися серед одноплемінників особливими достоїнствами і ратними заслугами. Істотно відрізняється і стиль оповіді в казках і билин. Зміст казки передається у звичайній оповідної манері, близькій до розмовної мови. Билини виконуються урочистим речитативом під струнний акомпанемент, завдяки якому оповідач має можливість зберегти ритм силабо — тонічного вірша, властивий билинному тексту. Властиві билиних засобів художньої виразності також мають відмінності від традиційних тропів, що використовуються в казці. Гіпербола, повтор стійких оборотів, нагнітання слів- синонімів, велика кількість епітетів, антитеза — всі ці формотворчі прийоми використовуються в билині, щоб підкреслити урочистість і зберегти сюжетну лінію. Наприклад, однотипні ситуації у богатирських билинах київського циклу мають троєкратні повтори; « молодецька сила » « славного » богатиря Іллі Муромця протистоїть підступності « царища поганого »; в новгородських билинах Василь Буслаєвич має неймовірну силу, а Садко здатний опуститися на дно морське і вийти сухим з води. Казки створювалися як повчальні і одночасно розважальні історії. Вони розповідалися в колі домочадців, могли мати кінцівку з підтекстом: «Казка брехня, та в ній натяк — добрим молодцям урок». Билини прославляли героїв -богатирів. Їх виконували при великому скупченні народу, на площах і біля міських стін. Таким чином, відмінність билини від казки полягає в наступному: Билина є народною епічної піснею, а казка належить до малого оповідального епічного жанру. Сюжет казок — вигадка, билина завжди має історичну основу і реальний прототип героя. У казці використовується розмовний стиль оповіді, билина виповнюється речитативом. Казка — прозовий твор усної народної творчості, билина має віршований розмір. Основний прийом билини — гіпербола, повтор, стійкі формули і мовні звороти.
