Учень, йдучи до школи, рухався вздовж траєкторії АВСD Визначити пройдений шлях переміщення та середню швидкість його руху якщо відрізок шляху АВ 400м він подолав 5хв ВО 300м за 4хв відстань OD 500м він пройшов зі швидкістю 100м/хв відомо що ОВ=ОС <ОСD= <АВО =90° Я не знаю что за балы дам сколько смогу

Шлюбна пора у лисиць настає в середині лютого і триває всього де­кілька тижнів. У цей час навколо однієї самки збирається декілька самців; вони не відходять від неї ні на хвилину і залицяються до неї, подібно до того, як це роблять собаки. У цей період запах їхніх виділень стає осо­бливо різким, і частіше, ніж звично, чується їхній гавкіт. Справа не об­ходиться, звичайно, без бійок між суперниками. Коли самка завагітніє, вона залишає нору і поселяється в густому чагарнику, розташованому поблизу від вибраної для пологів нори. У цей час, за Бекманом, вона відвідує і розширює різні нори і нарешті поселяється в такій місцевості, яку останнім часом найменше відвідували люди і собаки. Розташована ця нора в затишному місці або лежить відкрито — на це вона не звер­тає уваги. У тому разі, якщо потрібної нори не знайдеться, лисиця сама вириває її або влаштовує собі кубло в дуплі дерева, під купою каміння, хмизу, або ж просто в заростях чагарнику, і м’яко вистилає його шерстю. Ще під час вагітності самка починає потроху вискубувати на собі шерсть по всьому череву, від пупка до самого горла. Вона це робить з подвійною метою: по-перше і головним чином, для того, щоб відкрити соски для очікуваного потомства, а по-друге, щоб ту шерсть використати на теплу і м’яку підстилку майбутнім дитинчатам. Пологи настають через дев’ять тижнів, або 60—63 дні, після спаровування, звичайно в кінці квітня або на початку травня. Кількість дитинчат коливається між 3 і 12; найчастіше в кублі знаходять 4—7 лисенят. За дослідженнями Пагенштехера, вони з’являються на світ сліпими та із закритими вухами; вкриті дуже гладкою, короткою бурою шерсткою з жовтуватими і сіруватими на кінчиках волосками і мають чалу смугу, яка різко виділяється на лобі, білий кінчик хвоста і маленьку білу нечітку плямочку на грудях. Вони вкрай незграбні, неповороткі та спочатку розвиваються дуже повільно. Очі у них розплю­щуються тільки за два тижні, однак до цього ж часу прорізаються всі зуби. Мати ставиться до них дуже ніжно, перші дні не залишаючи їх ні на мить, а згодом якщо і йде кудись, то лише вечірньої пори і ненадовго, заздале­гідь вживши всіляких заходів, щоб приховати їхню присутність.Через місяць або півтора після свого народження маленькі хижаки, вкриті червонувато-сірою шерсткою, наважуються тихої днини виходити з нори, щоб погрітися на сонечку і погратися на волі одне з одним або з матір’ю. Мати приносить їм удосталь поживи та ще з перших тижнів при­мушує їсти і навіть ловити мишей, пташок, жаб і жуків. У цей час лисиця стає ще обережнішою і при щонайменшому шумі відводить їх назад у нору, а якщо чує переслідування, то тягне їх у зубах в іншу нору. Навіть у мить найсерйознішої небезпеки вона поспішає схопити дитинча, щоб донести його до безпечного місця. В кінці червня молоденькі лисички вже беруть участь у материнському полюванні, а іноді й самостійно виру­шають на лови зайчат, маленьких мишей, пташок, не нехтуючи і жуками. В кіпці липня дитинчата зовсім залишають нору і йдуть разом з матір’ю на хлібні поля, які обіцяють їм багату здобич і забезпечують цілковиту безпеку. Коли жнива спустошать поля, вони перебираються в густі чагар­ники, в степи, в зарості очерету. Пізньої осені вони нарешті остаточно відділяються від матері та починають самостійне життя.

Подвиг — это поступок, который совершает герои во имя блага человечества или конкретных людей. Мы знаем много героев - это Юрий Гагарин, Валентина Терешкова, Александр Невский, Александр Суворов, Михаил Кутузов список можно продолжать до бесконечности. Это те герои о подвигах, которых мы помним. Есть герои, которые совершают подвиги каждый день, и они живут среди нас - это врачи, пожарные, полицейские. Эти люди, каждый день людские жизни, каждая жизнь равноценна подвигу.

Чтобы быть героем и совершать подвиги не обязательно быть врачом или пожарным. В каждой семье есть человек, который на протяжении многих лет каждый день совершает подвиг. И эти люди наши матери. Именно они отдают всех себя без остатка ради нас и это настоящий подвиг. Мамы не жалеют себя, с самого рождения заботятся о нас.

Мамы ночами напролет сидят с нами в младенчестве, когда у нас растут зубки или, болит животик. Именно они ухаживают и заботятся о нас, когда мы болели. И только мамы, готовы на любые жертвы во имя нашего с вами счастья и здоровья. Они готовят нам ужины и завтраки, они присматривают за нами и беспокоятся о нас. Мамы научили каждого из нас сидеть, ходить, говорить, есть ложкой, пить из стакана и это невозможно переоценить. Разве все это не подвиг?

Каждая из них вырастила человека. Но большинство из нас перестало воспринимать все, что делают для них родители, как что-то значимое и весомое. Кажется, что все их поступки это само собой разумеющиеся. Но это не так. И все это становится для нас таким крошечным и не значительным до тех пор, пока мы сами не встанем и не приготовим завтрак на всю семью, или придем со школы и сами без напоминания приведем в порядок всю квартиру. И тогда мы поймем, что все это труд, тяжелый и не всегда благодарный. Ведь все эти дела, а наши мамы делают все и сразу, а не только, что-то одно это и есть подвиг, подвиг совершаемый каждой матерью, каждый день во имя детей.

Все мамы настоящие герои, но иногда и героям нужна Поэтому старайтесь чаще говорить своим матерям даже за, казалось, самое незначительное дело, не обесценивайте их героизм. А еще лучше, придя со школы домой посуду, приберитесь в комнате, постирайте или приготовьте ужин, для вас это не составит труда. Побудьте героями для своих матерей, и помните в жизни всегда есть месту подвигу. Не обязательно совершать масштабные поступки иногда достаточно и маленьких.