Езжать Водяной (смерчи), едкая (щёлочи), (горечи) разлуки,
водонепроницаемый (плащи), старинный (мечи), про-
мимо берёзовых (роща), радость неожидан-
ных (встречи), зелень альпийских? (пастбище), купить
чёрную (туши"), несколько раз исполнить (туши“), зарево
далёких (пожарище), строительство? зимних (овощехрани-
лище), просмотр (телепередача).
26​

10, 2/3

Пошаговое объяснение:

Допустим, если медианы треугольника  пересекаются в точке О, которая делит их в отношении 2:1(за властивістю медіан трикутника, які точкою перетину діляться у відношенні два до одного рахуючі від вершини), То пусть у медианы, опущенной с вершины С( назовем ее CL) отрезок LO будет равен k, a отрезок OC = 2k, в таком случае вся медиана CL, которая опущена к стороне АВ, будет равна 3k. Далее, так как DE || AB, то за лемою ΔABC~ΔDEC. для подобных треугольников характерно соотношение AB/LC= DE/OC; подставляем числа: 18cm/3k= DE/ 2k; коефициенты скоротятся,  DE= 18*2/3= 10,2/3     ОТВЕТ: DE= десять целых и две третьих

Петрарка Сонет 132 аналіз “Як не любов, то що це може бути…” Тема – що таке кохання Ідея – кохання – складне почуття Ліричний герой хоче розібратися в своїх почуттях Художні засоби – антитеза (добро – зло, хочу – не хочу), – оксиморон (муки солодкі, живлюща смерть), – звертання, – питальні речения В сонеті відбилася суперечка Петрарки зі самим собою про природу його кохання. Якщо любов – це благо, то чому воно несе журбу? А якщо зло, то чому кохання таке солодке? Якщо закоханий образ «зло», то чому він скаржиться на свою долю. А якщо «добро», то звідки його скарги. Петрарка підкреслює суперечливий, подвійний характер земного кохання. Земна любов ставить перед людиною низку моральних проблем. Тож людина, яка не керується у своїх пристрастях розумом, подібна до човна без керма. Петрарко- поет благословляє все, що пов’язане з Лаурою, що пробудило в ньому кохання, що зранило його серце і водночас принесло неподільну радість.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/petrarka-sonet-132-analiz/