основание AB и CD трапеции ABCD равны соответственно A и B. Каким должен быть отрезок EF параллельна основаниям и делящее трапецию на две подобные трапеции.​

3) Благодаря чему и кому Раскольников раскаялся?
   Что же заставило главного героя признаться в содеянном? Душевное состояние Раскольникова после убийства стало хуже прежнего. Он впадает в бредовое состояние, теряет ощущение времени, теряет аппетит и много спит. Его поведение сложно назвать адекватным. Странная реакция об услышанном убийстве от других уст тому доказательство. Также совесть мучала его каждый день всё больше и больше, ставя перед выбором, признаться или нет. Соня Мармеладова стала первой, кому рассказал о содеянном главный герой. Она понимала его и попросила раскаяться в совершенном преступлении. Душевные терзания и Соня Мармеладова - это причины, по которым Раскольников признался.

Володимир галактіонович короленко в своїй повісті «сліпий музикант» намагається розкрити перед читачем горе людини, що народився сліпим. він хоче показати нам, як важко людині, яка народилася сліпою, знайти своє призначення в житті. петро представляє весь світ у звуках і  відчуттях. він представляє деякі зовсім незнайомі йому поняття в звуках. але в той же час, ці ж звуки сиплються на нього з усіх боків, не відпочинку. іноді він навіть не може витримати напору емоцій. кожен новий звук зачіпав у душі петра як би окрему струнку. а якщо торкнутися відразу всі струнки, то механізм розбудовується. так було, коли він вперше вийшов на весняну природу. після цього він кілька днів був у маренні.  сприймаючи кожен звук окремо, він міг скласти мелодію. а, почувши чудову гру конюха іохима і своєї мами, у нього з’явилося потяг до музики. музика — ось спосіб висловити емоції, що переповнюють його з усіх сторін. дядько максим і його сестра, мама петра, їй знайти себе в житті. та петро не без їх розуміє своє призначення. дівчинка евеліна, майбутня дружина петра, зрозуміла його і йому своєю любов’ю, ласкою, чуйністю і співчуттям.  петро «носився» зі своїм горем, не знаючи і не розуміючи свого призначення в житті, однак після зустрічі з убогим і волоцюгами він розуміє, що він живе в достатку. а жебраки хоч і зрячі, але вони сидять на морозі заради копійок. це дві сюжетні лінії, без яких розповідь втратило б свій сенс. без співчуття до інших петро не зрозумів би, що він не один нещасний в цьому світі. просто є різні сторони нещасть.  повість закінчується концертом, який відзначає кінець юнацтва в життя сліпого музиканта. а що виховав його дядько максим каже собі: «так він прозрів…і зуміє нагадати щасливим про нещасні.»