Прочитайте задачу и решите ее. Семья Ивановых состоит из трех человек: папа, мама и ребенок-школьник. В году папа болел дважды, мама – три раза, а ребенок – девять раз. Каждый раз за они обращались в платную поликлинику, где требовалось три раза посетить врача и два раза сдать анализы.

Первое обращение к врачу по каждому случаю заболевания в этой поликлинике стоит 1100 рублей, повторное обращение – 850 рублей, взятие анализов – 500 рублей.

Стоимость полиса добровольного медицинского страхования (ДМС) составляет:

• для одного взрослого: 27 000 рублей

• для одного ребенка: 32 000 рублей

• для всей семьи (один полис на трех человек): 60 000 рублей.

В текущем году Ивановы по-прежнему планируют обращаться в поликлинику, не оформляя полисы ДМС. При этом они считают, что расходы семьи на медицинские услуги увеличатся не более чем на 20% по сравнению с годом. Если оценка расходов верна, может ли стоимость лечения в поликлинике превысить стоимость семейной страховки?

Запись решения оформите следующим образом:

1) расчитайте стоимость лечения одного законченного случая болезни (представьте в виде примера с ответом)

2) расчитайте стоимость лечения папы в течение года без полиса ДМС (представьте в виде примера с ответом)

3) расчитайте стоимость лечения мамы и ребенка в течение года без полиса ДМС (представьте в виде примера с ответом)

4) расчитайте общую стоимость лечения семьи без полиса (представьте в виде примера с ответом)

5) оцените расходы и запишите ответ

2005 — взрыв в Харбине. Из-за взрыва китайского завода по производству анилина (в 350 километрах от российской границы) неустановленное число ядохимикатов и бензола попало в реку Амур. В Хабаровске было объявлено чрезвычайное положение.
2005— год лесных пожаров в России. Только за три летних месяца в России было зарегистрировано свыше 200 крупнейших пожаров. В Москве же в 2005 году горели торфяники, площадь пожаров составила 45 тысяч гектаров.
2006 — авария на Новочебоксарском АО «Химпром», где из-за несоблюдения мер безопасности произошел выброс 50 килограммов хлора. В результате 13 работников предприятия были госпитализированы в реанимацию с тяжелым отравлением, тысячи горожан получили амбулаторную
2006 — авария в Брянской области. Из-за пробоины в нефтепроводе «Дружба» на грунт вылилось около 5 тонн нефти, пострадало около 10 квадратных километров земли. Кроме того, нефть попала в источники воды.

Ось 
  
     НАШІ ВИНАХОДИ: ВІД ЙОГУРТА ДО ТРАМВАЯ
     Бактеріолог та імунолог Ілля Мєчніков з’явився на світ у Харківській області. За відкриття явища фагоцитозу він отримав у 1908 році Нобелівську премію. Мєчніков вперше запропонував рецепт йогурта як ліків і довів корисність кисломолочних бактерій.
     Ще одним Нобелівським лауреатом, але уже в іншій галузі, став у 1971 році Саймон Кузнець, американський економіст родом з Харкова. Мікробіолог з Прилук Селман Ваксман, емігрувавши до США, першим у світі виділив ряд антибіотиків (серед них – стрептоміцин), без яких важко уявити сучасну медицину. У 1952 році він був удостоєний Нобелівської премії.
     А ліки із символічною назвою “україн” розробив у 1978 році Василь Новицький, український емігрант з Австрії. Створений на основі трав, “україн” досить ефективний у лікуванні раку на ранніх стадіях. Лікар Новицький і зараз працює в австрійській клініці.
     Батьком сучасної ракетно-космічної техніки по праву вважають Сергія Корольова, уродженця Житомира. Завдяки йому в космос було запущено перший штучний супутник Землі, потім – ракету з собаками Бєлкою і Стрєлкою на борту, а у 1961 році в космосі побувала перша людина – Юрій Гагарін.
     Якщо Корольов зміцнював військову могутність СРСР, то по інший бік Атлантики українець Георгій Кістяковський працював на авторитет США – він розробляв детонатор до першої атомної бомби. Колишній киянин пізніше став радником президента Дуайта Ейзенхауера і віце-президентом американської академії наук.
     Українцям належать й інші, не менш корисні відкриття. Так, фізик Іван Пулюй ще у 1881 році виявив промені, які пізніше назвуть за іменем німця, який їх теж відкрив, – рентгенівськими. 
     Полтавчанин Федір Піроцький у 1880 році створив образ вагона, який рухається завдяки електриці. Пізніше брати Сіменси почали масове використання дітища Піроцького – трамвая.
     У 1882 році уродженець Херсонщини Микола Бенардос винайшов метод електрозварки. А ще один українець – Петро Прокопович з Чернігівщини – у 1814 році придумав конструкцію рамкового вулика. І з того часу мед стали отримувати, не знищуючи бджіл, а бджолярство перетворилось в галузь сільського господарства.