На пути к царству Кощея Бессмертного Ивану-Царевичу встретились (по порядку):
1. Мудрый старичок. Он дал Ивану-царевичу клубок, который потом указывал, куда идти.
2. Медведь. Иван -царевич его первого встретил в чистом поле и не стал стрелять.
3. Селезень. Он летел над Иваном царевичем. Тот прицелился, но стрелять не стал.
4. Заяц. И его не стал стрелять.
5. Щука. Она лежала на песке у синего моря, задыхалась. Иван-царевич ее и бросил в воду.
6. Баба-яга. До ее избушки в лесу докатился клубочек, когда Иван-царевич шел берегом моря.
И в том же порядке герои добыть иглу со смертью Кащея Бессмертного. Медведь выворотил с корнем дуб, на котором стоял сундук. Заяц догнал выскочившего из разбитого сундука зайца, селезень – вылетевшую из зайца утку. Щука достала выпавшее из утки в море яйцо, в котором и была игла.
Акселерація — це комплексний органічний процес, що характеризується прискоренням психічного і фізичного розвитку, фаз розвитку і подовженням періоду нормальної функціональної здатності людини в усіх вікових групах. Процес прискорення вікового розвитку відбувається шляхом зрушення морфогенезу на більш ранні стадії онтогенезу. Акселерація демонструє позитивні біологічні і соціальні зрушення в житті підростаючого покоління.
Термін «акселерація» (від англ. acceleration — прискорення) ввів в широку практику шкільний лікар з Лейпціга Е. Кох в 1935 р.
Основні прояви акселерації в дитячому віці полягають в першу чергу в збільшенні довжини і маси тіла новонароджених. За деякими даними, з 1939 по 1968 р. маса тіла новонароджених збільшилася на 500 г, а довжина тіла — на 2 см. За останні 40-45 років ці ж показники збільшилися відповідно на 300 г і 1,2 см. В теперішній час кількість дітей, які народжуються з великою масою тіла (понад 4000 г), збільшилася з 5 до 12-16%.
Крім того, у дітей на першому році життя гаються більш інтенсивні прибавки в масі і довжині тіла. Так, якщо 20 років тому вважали, що щомісячна прибавка маси тіла в першому півріччі життя дитини становить 600 г, то в даний час — 800 г. Зараз зріст однорічних дітей в середньому на 1,5-5 см, а маса тіла на 1-2 кг більші, ніж 50 років тому.
Відмічається раніше прорізування молочних зубів і раніша заміна їх постійними. Прорізування перших молочних зубів відбувається на 2-4 міс. раніше, а їх заміна на 1 рік раніше, ніж у дітей минулого століття. Ще С.Х.Хотовицький (1847) писав, що перші молочні зуби прорізуються в 30-40 тиж. (тобто в 7,5-10 міс.).
гається більш виражена прибавка в масі тіла і зрості у дітей дошкільного і шкільного віку, збільшення довжини тіла у нинішнього покоління, порівняно з попереднім. За останні 100 років зріст підлітків збільшився в середньому на 15-20 см. Показники фізичного розвитку учнів у 1962 р. (Г.П.Сальникова, 1965), порівнюючи з даними Ф.Ф.Ерісмана (1925), який одним з перших досліджував фізичний розвиток 26 тис. дітей і підлітків у 1889 p., значно вищі: довжина тіла — на 9-21 см, маса тіла — на 4,4-16,7 кг, окружність грудної клітки — на 3-9,6 см. (Нижча межа зрушень стосується дітей молодшого шкільного віку, верхня — учнів старшого шкільного віку).
Характерне більш раннє «схрещування» величин окружності голови і грудної клітки. За даними М.П.Гундобіна (1906), «схрещування» відбувається на 9-10-му місяці життя дитини, за даними М.Д.Орлова (1937) — на 6-му місяці, тоді як Р.Б.Коган і С.Н.Левітін гали «схрещування» вказаних величин на 2-3-му місяці життя.
Відмічається більш рання поява ядер закостеніння у хлопчиків і дівчаток. В цілому закостеніння скелета у дівчаток закінчується на 3 роки, а у хлопчиків на 2 роки раніше, ніж у 20-30-ті роки нашого століття (І.Н.Усов, 1984).
гається прискорення статевого дозрівання, значно раніша поява менархе (менструацій). Якщо в 1885 р. менструація наставала в 16-17 років, за даними Ф.Ф.Ерісмана, то в даний час — в 11-13 років. За даними А.Зельцлер (1968), на початку нинішнього віку менархе галось у дівчаток у віці 15-16 років, а в 1956-1958 pp. — у 12-13 років. За зведеними даними, кожні 10 років менархе прискорюється на 4-6 міс.
Єдиної теорії, що пояснює причини акселерації, до теперішнього часу нема. Найвідоміші гіпотези можна умовно розподілити на декілька груп, підсумованих Ю.П.Лисициним (1973) таким чином:
І. Фізико-хімічні теорії:
— геліогенна (вплив сонячної радіації);
— радіохвильова, магнітна (вплив магнітного поля);
— космічної радіації;
— підвищеної концентрації вуглекислого газу, пов’язаної з поширенням виробництва.
ІІ. Теорії окремих факторів умов життя:
— аліментарна;
— нутритивна;
— підвищеної інформації.
ІІІ. Генетичні теорії:
— циклічних біологічних змін;
— гетерозиса (змішення популяцій).
ІV. Теорії комплексу факторів умов життя:
— урбаністичний вплив;
комплексу соціально-біологічних факторів.
Розглянемо коротко найбільш загальні положення деяких гіпотез акселерації.
Геліогенна гіпотеза запропонована в 1935 р. Е.Кохом. Згідно з нею підсилений ріст обумовлений дією на організм променевої енергії, і сонце є джерелом первинного подразника. Під час інтенсивної інсоляції підсилюється вироблення в шкірі активної форми вітаміну D (кальциферолів), який, впливаючи на процеси закостеніння, сприяє прискореному розвитку дітей. Крім цього, прискореному росту сприяє широке застосування вітаміну D для профілактики рахіту у дітей.
