Виконати завдання:
Задача 1. Радіощогла утримується у вертикальному положенні за до х (4-х) відтяжок, закріплених на землі на відстані 10 м від основи щогли та розміщених під кутом 600 до основи землі. Скільки дроту треба взяти для виготовлення відтяжок? (відходами дроту на кріплення знехтувати).
Задача 2. Біля вертикальної стіни потрібно зробити накриття з металевого листа розміром 6м х 10м, розташованого під кутом 1)450, 2) 600 до основи землі. Яку площу землі можна буде покрити у кожному з цих випадків? Коли площа покриття буде більша? Чи зміниться площа покриття, якщо металевий лист розвернути на 900? Чому?
Задача 3. Ескалатор (рухомі сходи) однієї із станцій Київського метрополітену в похилій частині має 170 східців. Ширина східця 40 см, а висота 20 см.
Обчисліть: 1) глибину підземної станції; 2) довжину спуску; 3) кут нахилу сходів до горизонтальної підлоги станції.
Задача 4. Скласти задачу компетентнісно-орієнтованого змісту на використання теми «Відстані та кути у Зробити до неї модель або малюнок.

 Заповіт Ярослава Мудрого. 
Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.

Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.

Проблема вкуса, как проблема эстетического отношения, — одна из самых актуальных. Сейчас молодёжь стремится к пре­красному и возвышенному, но, к сожалению, не может отли­чить истинную красоту от ложной « красивости ». Впрочем, о вкусах, как говорят, не спорят. Часто, чтобы за­щитить безвкусицу, можно услышать в ответ множество по­словиц и поговорок: «На вкус и цвет товарищей нет», «Всяк молодец на свой образец». Мне кажется, о вкусах стоит поспо­рить вопреки народной мудрости. Но сначала нужно уяснить: «А что же такое вкус? Какова его природа? » Каждый человек в меру своего воспитания по-разному судит о вкусе. Если у человека хороший вкус, мне кажется, он не бу­дет черствым к людям. Можно видеть у нас в школе старшек­лассниц с не в меру накрашенными глазами, от которых веет чем-то мефистофельским. Мне, например, не нравится, когда юноша приходит в школу в спортивных брюках… Внешний вид человека — это и есть уже первый показатель вкуса. Это и начищенная обувь, и аккуратно отглаженная одежда, и носовой платок в кармане, и умение дер­жать себя в обществе. Можно сказать, хороший вкус — неотъем­лемая примета общей культуры человека. Вкус к хорошей кни­ге, хорошей музыке, хорошей одежде, к умению вести беседу вырабатывается у человека на протяжении всей его жизни. А говорят, что о вкусах не спорят те, кому привычна вседоз­воленность, нетребовательность к себе. Культура, вкусы настоящего… Они нераздели­мы. К нам много пришло из культуры, искусства минувших веков, и когда говорят, что все это устарело, думаю, неверно. Как могут устареть, уйти в Пушкин и Лермонтов, Тол­стой и Достоевский? Как могут устареть Чайковский и Григ? Да, молодым людям нравится современная музыка, но отвер­гать классику нелепо. Нормальный вкус — это своеобразный щит, ограждающий человека от дурных влияний, пошлости, низменных страстей. Вкус — это представление человека о кра­соте, его интересы, увлечения, его манера поведения, общение с людьми. И вовсе не роскошью определяется он. Я вполне согла­сен с другой народной мудростью: «Встречают по одежке, а про­вожают по уму».