Каждый из нас мечтает стать волшебником «чудодеем». Если бы мне представилась такая возможность, для людей я бы творила добро. Добрые поступки, которые я бы сделала, были сделаны во благо человечества. Я бы сделала так, что бы никто не болел, тем более неизлечимыми болезнями. В мире не было бы войн, конфликтов. Каждый человек берег бы природу. Все бездомные животные обрели свой дом, и не было бы вымирающих видов. У каждого малыша были бы папа и мама, и не было бы вообще слова «сирота», а детские дома превратила бы в развлекательные, обучающие центры для детей, где каждый мог бы выбрать себе занятие по душе. Учебу в школе я бы сделала более интересной, более насыщенной, и все бы учились на одни пятерки. Я бы исполнила все добрые желания людей, а злые и коварные замыслы стерла бы из сознания человека. Я бы сделала так, чтобы люди уважали друг друга и не причиняли друг другу боль. Каждый человек мог бы стать тем, кем захотел и даже чудодеем. Если же мыслить реалистично, то чудодеем каждому из нас вряд ли удастся стать…Но каждый из нас все же может быть альтруистом и нести маленькую частицу себя, своих добрых дел для того, что бы мир вокруг стал лучше. Достаточно начать со своих близких людей, с каждым днем увеличивать количество добрых дел. Найти дом котенку, убрать мусор в лесу, на берегу реки, озера, позаботиться о престарелом человеке, в общем, видеть проблемы окружающих и стараться в их решении.
Нещодавно я прочитав(ла) повість "Сліпий музикант" Володимира Короленка "Сліпий музикант". Піднімаючи проблему того, що хлопчик Петро позбавлений зору, автор показує, що замість природа спробувала дати йому щось замість, наприклад відмінний слух, здатність «удивлятися кінчиками пальців у предмети». Але хіба може все це замінити ока??? Звичайно ж, немає. Своєрідність повести в її дивній композиції: у ній не описується все життя Петра.Воно важке, адже він не бачить той краси навколишнього світу, яку бачимо ми, зрячі, але не завжди її помічаємо. Хлопчик відчував себе нещасним, самотнім, але завдяки музиці, яка увійшла до його життя, він подолав нещастя долі і зумів зробити своє життя повнокровним. На фоні цього розвиваються події, автор показує нам тяжкий шлях хлопчини. Дядько Максим жорстокий, але честний. Евеліна любляча та щира, вона подарувала себе Петру страждаючи разом з ним. Скільки тепла, любові передала мати, конюх Іохим відкритості та щирості, дух націоналізму. Кульмінація повести наприкінці, у момент його духовного прозріння дуже сподобалась: «Петру йшов вісімнадцятий рік, коли Евеліна запропонувала йому вийти за неї заміж. У цей день не тільки вона ощасливила його своїм одкровенням, але й він сам у перший раз спробував себе в музиці. Друзі Ставрученко ще схвильован і збуджені, потискували руки музиканта, пророкуючи йому широку популярність» Письменнику досить розповісти нам про його життя до того, як він тільки спробує себе в тій області діяльності, де він превстигне, у музиці. Читач почуває себе якщо не учасником, то гачем, що дивиться на все що відбувається й не може відірватися. Мені дуже сподобалась повість "Сліпий музикант". Короленко спромігся підняти серйозні проблеми над егоїзмом, щирістю, тощо.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
