Данная задача решается с формул Муавра-Лапласа. Вероятность попадания равна p = 0,6 тогда вероятность промаха будет q = 1 - p = 1 - 0,6 = 0,4.
a) не менее 20 это значит 1 - (P(0)+P(1)+.....+P(19), где P(k) вычсляется по формуле
где 
это функция Гауса, она находится по соответствующим таблицам найти которые можно в интернете. На неё распространяется свойство 
. N в этой формуле это количество выстрелов.
б) не больше 75 это 1 - (P(76)+....+P(100)), где все P также вычисляются по выше написанной формуле.
в) Для этого случая будет использоваться другая формула 
, где 
это функция Лапласа которая находится также по таблицам которые также можно найти в интернете. На неё распространяется свойство 
.
Символічність оповідання Кафки « Перевтілення», це відчуття самого автора. Почуття ворожості всього світу та життя самотньої людини, непереборне відчуження між спільнотою.
Головний герой – Грегор Замза. Постає заклопотаною людиною. Він піклується про свою родину, ходить на роботу, котру не любить, щоб виплатити борг батьків та було нащо жити, і мріє про навчання сестри у консерваторії. По його вчинках зрозуміло, що він безмежно любить свою родину і може піти на все заради неї. Але коли одного ранку Грегор прокидається страшною комахою і все перевертається в його світі. І він бачить відразу та жах своєї родини. Замза розуміє їх відчуття, а ось родина й не прагне зрозуміти, через, що проходить їх син. Скільки мук він зазнає, не тільки фізичних, а більш душевних, що він більше нікому непотрібен, та Грегор не припиняє хвилюватися за рідних. Але коли чує розмову батьків й сестри, що комаху треба прибрати, його пронизує жах. Він помирає від непорозуміння, болі втрати та самотності.
Родина « комахи» не турбується через втрату сина, а продовжує жити так, наче нічого не трапилось.
« Перевтілення « навчає нас ніколи не відвертатися від людей, котрі прагнуть до Що як і в тому, так і в нашому суспільстві ти потрібен тільки тоді, коли можеш приносити користь, а коли ні, то всі про тебе забувають. Треба змінювати людей, бо всі ми забуваємо, що одного ранку теж прокинемося « безпомічними комахами », і тільки тоді замислимося про всі наші життєві вчинки для інших, але буде вже пізно.
