Пошаговое объяснение:
Пишем уравнения прямых проходящих через две точки.
Если две прямые параллельны - трапеция.
А(-4;0), В(-3;2)
1) k = ΔY/ΔX = (Аy-Вy)/(Аx-Вx)=(0-(2))/(-4-(-3))=2 - наклон прямой
2) b=Аy-k*Аx=0-(2)*-4=8- сдвиг по оси ОУ
Уравнение Y(АВ) = 2*x+8
В(-3;2), С(0;4)
1) k = ΔY/ΔX = (Вy-Сy)/(Вx-Сx)=(2-(4))/(-3-(0))=0,67 - наклон прямой
2) b=Вy-k*Вx=2-(0,67)*-3=4,01- сдвиг по оси ОУ
Уравнение Y(ВС) = 0,67*x+4,01
C(0;4), D(2;4)
1) k = ΔY/ΔX = (Cy-Dy)/(Cx-Dx)=(4-(4))/(0-(2))=0 - наклон прямой
2) b=Cy-k*Cx=4-(0)*0=4- сдвиг по оси ОУ
Уравнение Y(CD) = 4
A(-4;0), D(2;4)
1) k = ΔY/ΔX = (Ay-Dy)/(Ax-Dx)=(0-(4))/(-4-(2))=0,67 - наклон прямой
2) b=Ay-k*Ax=0-(0,67)*-4=2,68- сдвиг по оси ОУ
Уравнение Y(AD) = 0,67*x+2,68
Стороны ВС и AD имеют одинаковый коэффициент наклона - значит параллельны - трапеция.
Ольга Ларіна – персонаж роману у віршах О. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Ольга – молодша сестра героїні, Тетяни Ларіної. Як і Таня, Ольга виросла в сільській місцевості, під дбайливим крильцем батьків.
Безневинної принади повна
В очах батьків, вона
Цвіла, як конвалія потаємна…
Оля жива, симпатична, любить ігри, танці, сміх і розваги. У неї багато подружок. В Ольгу закохується молодий приїжджий поет – Володимир Ленський. Ольга стає його музою:
«Вона поетові подарувала Младен захоплень перший сон…»
Ольга тішить погляд матері і всіх оточуючих. На вигляд це – ідеальна дівчина, в яку неможливо не закохатися, якою не можна не захоплюватися. Однак Оля поверхнева. Чуйності і душевної глибини в ній немає, на відміну від старшої сестри. Ольга прикрашає будинок Ларіних, але нездатна на більше. Вона не блищить розумом, не прагне до знань і не намагається розвивати в собі щось, крім того, що вже володіє.
«Завжди скромна, завжди слухняна,
Завжди, як ранок, весела.
Як життя поета простодушна,
Як поцілунок любові – мила.
Очі, як небо, блакитні,
Посмішка, локони лляні,
Порухи, голос, легкий стан
Все в Ользі…
Але будь-який роман
Візьміть і знайдете вірно
Її портрет: він дуже милий,
Я колись сам його любив,
Але набрид він мені безмірно…»
Онєгіну Ольга не сподобалася, він не знайшов у ній душевної складової. З властивою йому манерою зневажати жінок, Онєгін висловлює Ленському:
«Я вибрав би іншу,
Коли б був, як ти, поет.
У рисах у Ольги життя немає…
Один-в-один в Вандікової мадонни:
Кругла, червона обличчям вона
Як цей дурний місяць
На цьому дурному небосхилі».
Любов Ольги і Ленського дитяча, романтична. Вони гуляють рука об руку в саду, сидять подовше вдвох. Почуття Ленського межує з обожнюванням. Він старанно прикрашає своїй нареченій листки альбому, читає їй повчальні романи, дбайливо опускаючи в них занадто інтимні подробиці, щоб не збентежити подругу. Ользі подобається його закоханість, їй подобається бути нареченою, подобається поклоніння молодої людини. По суті, вона ним керує і отримує від цього задоволення. Ольга пурхає, ні про що не замислюючись, не намагаючись проникнути в глибину душі нареченого і оцінити його почуття:
