Як вважають Андрєєв О. А. та Дем'янова В. О., Рівне древнє місто, та ймовірно це той легендарний Суренж - столиця Дулібії. Місто Рівне (обласний центр) згадується, починаючи з ХІІІ ст. Назва словянська, прозора. Для хлібороба, можна сказати життєдайна: легко обробити землю і плекати врожай, коли поле рівне, без горбів та долин, не порізане ярами і не закидане камінням. Та Рівне - не лише назва міста, а й характер місцевості - плоскої, рівнинної. Схожі назви поселень Міжгір'я, Плоске, Курган та багато інших. Чому ж думки про походження назви міста розійшлися? Дехто проводить паралель між назвою Рівне - "Рівно" і називає ще Дубно, Ратно, Березно (є й інші поселення з назвами такого типу на Волині). Назви ці розкладаються так: Дуб-н-о, Рат-н-о, Берез-н-о, Рів-н-о. Ми бачимо, як змінюються при такому підході основи цих слів (суфікси і закінчення у них однакові). Тоді в назві Рівне(о) основа "рів" - оборонний рів мається на увазі. Назва походить від слова рів, рови, котрими була оточена рівенська фортеця, що знаходилася в долині ріки Устя. Читаємо в паперах 16 століття що, поселення це зазначається під іменем Рівноє — Рівне, як волинський поміщик Іван Дичко продає своє селище князю Семену Василевичу Несвицькому. Наприкінці 15 століття Рівне ще було у властності князя Семена Васильовича Несвіжського, який після смерті своєї дружини переселився до Рівного і збудував тут найдревніший в цій місцині палац в сирій долині річки Устя. Окопав він острівець глибочезними ровами, зупинив гаттю воду в річці Усті, сповнюючи глибочезні й широченні рови водою. У 1707 році Рівне описується в „Днєвнику і путєвих замєтках князя Куракина" під ім’ям Ровное (на польській мові - РУВНЕ, по-українськи РІВНЕ). Дослідивши старі укріплення древнього рівенського замку він припускає, що фундаментальними захисними фортифікаціями стояли рови і вали, котрими була оточена ця фортеця в долині р. Устя. Словник Сташевського з 1959 року надає „Rowne" — ім'я це не показує рівне поле, як говорить Брікнер, але виділяє кінцівку „но" до назви Рів. Підкріпляється це так само й вимовою сієї назви тутешніми мужиками — Рівне, до Рівного і т.д. Є також легенди й перекази, повязані з родиною князів Острожських: це вони розбудували місто, бо саме тут закінчувались їхні володіння ("рівно до цього міста"). Або ще: у князів Острожських разом з цим містом було "рівно сто міст". І ще одна версія "Маєтки Острозькими, нібито простягалися рівно цією місцевістю".Такі відомості залишаються лише народною легендою, бо насправді місто Рівне переходить до власності роду Острожських тільки у 1518 році.Цікаво, що перша згадка про місто датується 1283 роком й записана в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej» де згадується місто Ровно.Тому найпереконливішим видається "рівнинне" походження міста. Матеріал взятий з книги Сергія Шелухина "Україна - назва нашої землі з найдавніших часів".
Зацікавленість Миколи Костомарова до визвольної війни українського народу за керівництвом Богдана Хмельницького став причиною його переселення на роботу ближче до місцевості тих бурхливих подій — у Київський навчальну округу. У вересні 1844 року він став учителем історії в Рівненській гімназії. Костомарова приходить місця подій тих часів, де занотовує легенди, народні пісеньки й сказання про минувщину (під найменуванням «Народные песни, собранные в западной части Волынской губернии в 1844 году» їх надрукували під керівництвом Д. Мордовцевого у Саратові у «Малорусском литературном сборнике» 1859 рік. Таким чином Костомаров зробив безцінний вклад в дослідження міста Рівне.
Le printemps, c’est une saison magnifique! La neige fond et il fait doux. Quand il fait une belle journée, le ciel est clair. Quand le temps se dégrade, le ciel est couvert, il y a des nuages. On aime bien les giboulées, les pluies soudaines et passagères. Mais quand il pleut beaucoup, il y a des inondations. Le fleuve déborde et fait de gros ravages. Quand il y a simultanément du soleil et de la pluie, on voit un arc-en-ciel. Si le ciel présage l’orage, il vaut mieux se mettre à l’abri. Quand l’orage a éclaté, on entend des coups de tonnerre et on voit des éclairs. Mais attention: ne vous mettez pas sous un arbre pendant un temps orageux ! Les arbres sont parfois touchés par la foudre. Après l’orage, il y a des flaques et de la boue. Le beau temps succède à la pluie. Le ciel s’éclaircit et on voit le soleil à travers les nuages.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку