Доброго дня, людино! Пише вам Лис, жетель лісу, в надії ,що ви почуєте мене . Вже не перший рік, наш величний ліс служить нам домівкою, і не одне покоління тварин, виросло тут. Згадую, як любо було мені теплими сонячними ранками, ловити сонячних зайчиків. Та прокинувшись, я вже не побачив тих любих дерев, що до неба гомоніли... Понівичені лежали вони , вже не шелестіло їхнє листячко, і буйні смереки підкорились, тихо впавши додолу. "-Ліс, мій любий, рідний ліс ти став порожнім...тебе скалічили." Людини якщо читаєш ти цей лист, якщо шануєш рідну землю, схаменись! P.s. Не руйнуй те ,що не ти створив.
