Відповідь:
Покрокове пояснення:
Спочатку зобразимо заданий чотирикутник:
```
A(-2; -1) B(-2; 2)
++
| |
| |
C(3; 2) ++ D(3; -1)
```
Далі можна помітити, що AB і CD паралельні між собою (бо вони мають однакову координату x), тому можемо вважати, що це паралелограм. Так само можна помітити, що BC і AD паралельні між собою (бо вони мають однакову координату y), тому можемо вважати, що це паралелограм.
Отже, можна розділити чотирикутник на два паралелограми, і знайти їх площі окремо.
```
A(-2; -1) B(-2; 2)
++
| |
| P1 |
C(3; 2) ++ D(3; -1)
P2 = ABCD
P1 = ABP + CDP
```
Площа паралелограму P1 дорівнює площі трапеції з основами AB і CD (так само можна рахувати за до формули "півсума основ на висоту"):
```
h = BC = 2 - (-1) = 3
AB = CD = 3 - (-2) = 5
p1 = (AB + CD) * h / 2 = 5 * 3 / 2 = 7.5
```
Площа паралелограму P2 дорівнює добутку довжини однієї сторони на висоту, а висота буде рівна відстані між стороною AB і прямою, яка проходить через точку C паралельно AB:
```
h = 3 (бо сторони AB і C мають однакову координату x)
AB = 5
p2 = AB * h = 5 * 3 = 15
```
Отже, площа чотирикутника ABCD дорівнює сумі площ паралелограмів P1 і P2:
```
p = p1 + p2 = 7.5 + 15 = 22.5
```
Відповідь: 22.5. Од. виміру - квадратні одиниці відстані.
Зразки, які можна використати для розкладання чисел на розрядні доданки, наведені нижче:
1. 13 189 = 10 000 + 3 000 + 100 + 80 + 9
2. 300 204 = 300 000 + 200 + 4
3. 76 567 = 70 000 + 6 000 + 500 + 60 + 7
4. 43 825 = 40 000 + 3 000 + 800 + 20 + 5
5. 200 560 = 200 000 + 500 + 60
6. 31 399 = 30 000 + 1 000 + 300 + 90 + 9
7. 100 482 = 100 000 + 400 + 80 + 2
8. 501 456 = 500 000 + 1 000 + 400 + 50 + 6
9. 70 504 = 70 000 + 500 + 4
10. 35 104 = 30 000 + 5 000 + 100 + 4
11. 6а = 6 * 1 + а
В останньому прикладі 6а, вираз показує, що перший розрядний доданок містить 6, але другий доданок залежить від невідомої змінної а. Тому точний розклад не може бути виконаний без додаткової інформації про значення змінної а.
Пошаговое объяснение:
