Сприйняття минулого з часом мимоволі змінюється. З одного боку, ми стаємо менш залежними від тих, хто "робив історію", ставав її героями чи антигероями, все менше маємо до них "сентиментів". Значно важливішими для нас стають джерела, яких історики відкривають дедалі більше, або аналізують у ширшому контексті.
З другого боку, час невпинно поглиблює прірву між нами та історичною минувшиною. Ця неуникнена дистанція провокує до того, що історики називають модернізацією.
Модернізація в історії становить чи не найбільший бар'єр для розуміння минулого. Це коли на речі та явища далекої минувшини ми дивимося очима людини з сучасним життєвим та освітнім досвідом - немотивовано переносимо цілком сучасні мисленневі практики та стереотипи на інші епохи.
Число занятых в промышленности в Великобритании, а затем в США и Германии уже в начале XX в. превысило численность работающих в сельском хозяйстве. Великобритания была впереди всех — 9% населения было занято в сельском хозяйстве в 1911 г. Этот важнейший показатель степени индустриализации страны был иным для Франции и Италии, где большая часть населения продолжала работать в сельском хозяйстве (43% населения во Франции). Около 80% населения России жило сельскохозяйственным трудом. (У нас в учебнике это синим было выделено)
