В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака - образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за до свого героя дослідив усебічно проблему грошей.
Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він прагнув мати гроші, бо вони дають свободу, а хто ж не хоче бути вільним. Але, накопичивши певну суму, Гобсек не зупиняється, бо розуміє: великі гроші дають владу. Саме ця насолода для нього найкраща.
Він так захопився, що й не помітив, коли і як гроші стали володіти ним. То, може, гроші не потрібні? Це не так. Відсутність грошей у Ернеста де Ресто ледве не зруйнувала його надії і щастя. А от для його матері гроші стали джерелом усіх нещасть, бо вона не знала ані ціни грошам, ані небезпеки, яку вони крили. Розкидаючи гроші на Максима де Трая, на розкіш, вона забула про свій обов'язок перед чоловіком і дітьми. Гроші - річ небезпечна. Потрапити у залежність від них дуже просто, тому Фанні Мальво позичає у Гобсека стільки грошей, скільки може віддати, заробивши працею білошвейки.
Та й Дервіль розуміє думку Гобсека, який позичає йому гроші під великий процент. Адже немає більшого тягаря, ніж тягар зобов'язаності за надану послугу. Часом це руйнує стосунки. Тому Гобсек позбавляє Дервіля необхідності почуватися вічно винним йому. Це ще один бік проблеми грошей.
Таким чином, дослідивши проблему грошей, Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком.
Объяснение:
В первые действа кинокомедии накануне созерцателем обнаруживается манера, в какой жена Простакова вращается с личными слугами. С её сторонки в адресок Тришки звучат разгромные слова после первопричине нехорошего пошива кафтана но даже это, против неимение у него созданья портного. Жена бранит Еремеевну, тщательно функционирующую для благополучие семьи Простаковых в движение говорунья лет, и максимальны ограждающую Митрофана. Она занимается исполнением личных повинностей с гигантским старанием, и особой преданностью. Г-же Простаковой представляется просвещение роскошью, оттого Митрофану андромеда подряжает преподавателей безгранично благодаря московской моды. Она просто хочет не хуже выглядеть, чем остальные помещики. Превосходным мужиком представляется преподаватель арифметики Цыфиркин, впрочем ему не получается порекомендовать недоросля ничему, этак как молодой человек чрезвычайно ленив. Преподавателя грамматики Кутейкина возможно охарактеризовать, будто ненасытного и хитрого. Вральман, видеообучающий летописи и географии, был бывало извозчиком Стародума. Сегодня он преподаёт после первопричине того, что отыскать больше подобающей службы не смог. Властитель Простачков немощен и жалок, этак как в нём отсутствует крепость к противодействию обещаниям и действиям жены. Она властвует над ним, но это для персонажа представляется типичным расположением дел. Бузу и невежество характеризует Скотинина, брата г-жи Простаковой, причинность в круг его интересов помещается исключительно развертывание свиней. Он планирует из-за дензнаков жениться для Софье, после первопричине что завязывается у него конфликт с Митрофаном. Скотинину и его сестре водился дадено мерзкое воспитание, с каких хренов оба персонажа деградировали нравственно и нравственно. В “Недоросле” Фонвизиным водились обличены агенты шляхетского сословия, нравственные стержни каких не подходят принципам служения партикулярному обществу.
Объяснение:
Сделай лучший ответ
