«Вечера на хуторе близ Диканьки» (1831 — 32) – произведение отличается романтическими настроениями, лиризмом и юмором.
Повести из сборников «Миргород» и «Арабески» (оба 1835) открывают реалистический период творчества Гоголя.
Тема униженности «маленького человека» наиболее полно воплотилась в повести «Шинель» (1842).
В поэме «Мёртвые души» (1-й том — 1842) сатирическое осмеяние помещичьей России соединилось с пафосом духовного преображения человека.
Религиозно-публицистическая книга «Выбранные места из переписки с друзьями» (1847) вызвала критику В. Г. Белинского.
Тема 1.6 «Петербургские повести»(1835-1842)
«Петербургские повести»(1835-1842) - «Невский проспект», «Нос», «Портрет», «Шинель», «Записки сумашедшего», «Рим». Произведения, входящие в этот цикл, объединены общим местом действия: все события происходят в Санкт-Петербурге. Каждая повесть – сочетание фантастического происшествия и реально-бытовых подробностей в описании жизни чиновничьего Петербурга. В основе повестей лежит гротеск.
«Портрет»
Композиция. Произведение состоит из двух частей. В первой рассказывается о трагической судьбе и смерти героя, истинная причина которой покрыта для читателя загадкой. Во второй же автор объясняет таинственные обстоятельства и причины смерти Чарткова, ни говоря при этом о нём самом ни слова.
Повесть рассказывает о молодом художнике по фамилии Чартков, который однажды, зайдя в картинную лавку, обнаруживает удивительный портрет. На нем изображен старик в азиатском костюме, Чарткова просто поражают глаза старика с портрета: они «обладали странною живостью». Чартков покупает портрет и несет его в свой бедный дом.
Молодой художник ложится спать, и ему снится, будто старик вылез из своего портрета, и показывает мешок, в котором множество свертков с деньгами. Художник незаметно прячет один из них. Утром он действительно обнаруживает деньги.
Разбогатев, Чартков нанимает новую квартиру, заказывает о себе в газете похвальную статью и начинает писать модные портреты.
Он становится модным, известным, его всюду приглашают. Академия художеств просит высказать его свое мнение по поводу работ одного молодого художника. Чартков видит, как великолепно творчество молодого таланта. Он понимает, что когда-то променял свой талант на деньги. И тогда им овладевает зависть– он начинает скупать лучшие картины с одной целью: разрезать их на куски. Вскоре он умирает, ни оставив после себя ничего: все деньги были потрачены на уничтожение прекрасных полотен других художников.
У творі 'Ляльковий дім' рокзривається серйозна проблема стосунків,яка існує і на теперешній час. У п'єсі йде мове про сімейней життя Нори і Торвальда,який не цінував і не враховував думку жінки. Чоловік був дуже толерантний,заможній,поважав себе і вважав недостойним брехати. Про те одного разу все змінилось,коли він тяжко захворів. Нора робила усе можливе,але нестача грошей дуже заважала,і вона почала підписувати документи підписом батька. Жінка розуміла,що дізнавшись,Торвальд їй не пробачить,навіть попри те,що прагнула врятувати його життя.
І ось стався момент,коли Торвальд дізнався про оману дружини.Будучи у розпаччі,був ладен вигнати Нору із дому з фразою,що вона недостойна виховувати їх дітей. Його позиція різько змінюється,коли чоловік,який видав Норин секрет пообіцяв нікому нічого не казати. Саме тоді Торвальд обійняв жінку,сказавши,що все буде добре.Але жінка не довго думаючи-вирішила піти з дому,в якому ії сприймають за ляльку.
Отже,я роблю висновок,що приводом для сварки став вчинок Нори. Торвальд вважав,що підписавши документи батьківським підписом,дівчина підставила усю родину і в першу чергу постраждає його репутація. Він не хвилювався за проблеми Нори,лише свої,свій статус,відношення інших до нього.Після цієї розмови,у героїні начебто відкрили очі на навколишні події: чоловік піклується тільки про себе,а ії вважає лялькою,що виконує його примхи і не має своєї думки.
Я не осуджую Нору,за те що вона пішла. Вона була варта більшого,оскільки усім сердцем кохала Торвальда,а він цим знехтував.
