Но дни бегут, бегут года — им не сойтися никогда!
Я знал одной лишь думы власть. Одну — но пламенную страсть: она, как червь, во мне жила, изгрызла душу и сожгла.
Но тщетно спорил я с судьбой:она смеялась надо мной!
Увы! — за несколько минут между крутых и темных скал,где я в ребячестве играл,я б рай и вечность променял.
Я молод, молод… Знал ли ты разгульной юности мечты? Или не знал, или забыл.Как ненавидел и любил? Пускай теперь прекрасный свет тебе постыл: ты слаб, ты сед, и от желаний ты отвык.
Что за нужда? Ты жил, старик! Тебе есть в миречто забыть,ты жил, — я также мог бы жить!
Но верь мне людской я не желал… я был чужой для них навек, как зверь степной.и если б хоть минутный крик мне изменил — клянусь, старик, я б вырвал слабый мой язык.
Старик! Я слышал много раз,что ты меня от смерти , — Зачем?
Источник: https://citatnica.ru/citaty/tsitaty-iz-proizvedeniya-mtsyri
Объяснение:
ссылку оставил на всякий случий
пишу о 2 теме
ПРИМЕЧАНИЕ: РАССКАЗ МОЙ! АДМИНЫ НЕ БАНЬТЕ! ПИСАЛ САМ!
Війна... Незгоди Стрілянина... Через це все проходили наші предки. Але навіщо це було? Задля чого? Невже людство так і не навчилося, що все необхідне йому дала природа? Мирне небо над головою, щаслива родина-досі від цього радіє наше око, допоки не розпочинаються війни. Все це приводить до знищення людства, а багато залишаються інвалідами, дехто й на все життя. Завдяки твору Василя Бикова "Альпійська балада" ми дізнаємося, що ще не все людство тоді або воювало або захищалося. Поміж війни ще була любов. Життя серед смерті, так! Надія в людство ще має право на існування. Але іноді й любов під час війни може бути нещасливою, коли пари розлучаються. Шпербер дає змогу поглибитися в ті страшні події, що відбувалися тоді у концтаборах, велике знущання над людством, постійні тортури-це хочеться забути, забути навіки, бо не можна терпіти такі картини. Галчинський же пише листа для своєї коханої, надіється повернутися додому. Що ж його підтримувало весь цей час? Любов і надія коханої, щоб він вернувся додому живим. Завдяки цій надії в нього була мета вижити, жити для когось. Що ж ми маємо у висновку? Навіть у війні є крихта любові своїх дружин до солдатів, які так тяжко б'ються за нашу волю...
Объяснение:
