Чым мяне уразила и зацикавила творчасть м гарэцкага.

Аналіз новели “Момент” Володимира Винниченка

Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків. Аналіз новели “Момент” Володимира Винниченка буде корисним для всіх, хто вивчає цей твір і хоче краще засвоїти тему.

Рік написання: 1909.

Літературний рід: епос.

Жанр: новела.

Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризи­кованій для життя ситуації.

Головна ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя.

Головні герої: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.

Проблематика

життя і смерті

миті як частини вічності

сенсу щастя людини

порівняння природної сутності людини і моралі, нав’язаної суспільством

Символічні образи

поле (символ свободи, життя, народження й росту);

ліс (символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у момент щастя);

комашки (символ відсутності обмежень і правил);

зелені мушки, ворон (символ смерті)

кордон (символ межі між життям і смертю).

Час подій: літо, утім точно не визначений, мов у позачассі.

Місце подій: село на кордноні — кордон, утім точно не визначене.

Композиція

Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог)

Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція)

прохає Семена до терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав’язка)

у селі облава — панна у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна Шехерезаду в разі її смерті передати послання «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя”. Більше нічого…» (розвиток дії)

Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація)

живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілу ніколи її не шукати, бо щастя «ось воно, мить» (розв’язка).

Сюжет

Революціонер зустрічається з панночкою в клуні перед спланованим нелегальним переходом через кордон. Панночка так само тікає від переслідування поліції. Герой закохується в панночку — і чи­тач стає свідком народження й розвитку високого почуття.

Молоді лю­ди переживають страшний, екстремальний момент: перебігаючи при­кордонну смугу під обстрілом, вони уникають смерті і як переможці святкують радість життя.

Історія кохання в новелі психологічно витончена, світла й прекрасна, але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить (звідси й назва новели «Момент») — і зникло разом із чарівною панною.

У цій новелі В. Винниченко використав увесь арсенал імпресіоніс­тичних засобів. Колористика твору концентрує в собі сонячні барви, лі­сову зелень, небесну блакить; багатство зорових і слухових образів уви­разнює пейзаж, творить тло, на якому розгортаються події в новелі. Штрихова імпресіоністична техніка передачі вражень головного героя (а розповідь ведеться від першої особи) ніби виплітає малюнок душев­ного стану закоханого.

Усе навколишнє читач «бачить» і сприймає че­рез внутрішній світ головного героя. Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків. Справжнє щастя — у миттєвому захваті.

У цій новелі чітко ться доволі відверте протиставлення усталеної, традиційної моралі з її суворими, а то й пуританськими приписами природності й принадності душевних і тілесних поривань двох молодих людей. Емоційно звучить у новелі й піднесений, і мі­норний водночас апофеоз «великому, прекрасному процесу життя», частка якого і ліс, і бджоли, і пташки, і «сплетені коханням метели­ки», і юнак та дівчина, які ніби розчиняються в зеленому рухливому царстві природи.

Спалах почуттєвої любові в природі — момент, найвища точка бут­тя. Людина перетворює свято кохання на побутовий елемент щоден­ного життя. Звідси і рівень оцінки:

«Щастя — момент. Далі вже бу­денщина, пошлість».

Ідеальну модель поведінки всього живого в при­роді Муся окреслює так:

«Єсть якісь метелики. Вони вмирають серед кохання».

Пропозиція панни скористатися цією моделлю, перенісши її з рівня біологічного на рівень духовний («наше кохання повинно вмер­ти зараз»), з розумінням сприймається героєм. Муся стає Дамою, а юнак благочестивим, шляхетним лицарем:

«Я схопив краї її сукні, по­цілував і випустив».

Объяснение:

Здесь  в  этих  словах  он  имел  виду (если  вы  мой  друг  будете  вчитываться) некую борьбу  против  тирана  Зевса  Сам  Зевс и  его  правление      является   некой  формой   диктата  неравенства  между  классами боги  -это  те же  самые  люди  ,  то  есть   богатые  люди,  которые  управляют  людьми (т.е. нищими или  теми  кто  ниже  их)через  их невежество и  нищету   Сама   форма   Прометея(т.е.  его  личность)  идет  против  диктата  богов   и  Зевса (т.е.  против  богатых  людей)  и  он(Прометей)       делает  равными    с  богами     людей(т.е.  он  дает то,что  имеют  богатые  ,обычным  людям,а    это  знание)  зевс  понимая  что  так  трудней  управлять  людьми,  решает  наказать    Прометея(т.е.  прозорливого)  за  это  приковав  к  скале  ...сам  прозорливый  знал  это  и  ожидал  за  этот  поступок    страданий  ...но  они  его  не  печалят  ,  а  наоборот  радуют(так  как  он  сделал  благое  дело)  и  по  этому  он  и  говорит  такие  слова  что  он не променял скорбей  .  так  как он  чувствует  себя  намного свободнее  .  освободив  других  от  диктатано  и  кроме  этого  сам  зевс  был  от  прометея  зависим  ,потому  как  прозорливый  знал ,  что  его прийдет  тогда .когда  зевс  будет  повержен  и  он  знал  час  и  день  когда  это  будет...по  этому  ему  радостней  было   быть  под  скалой        и  ожидать  освобождения  ,чем  служить   диктату  который  он  презирал