Джим Гокінс є головним персонажем пригодницького роману "Острів скарбів" Роберта Люїса Стівенсона. Джим — підліток. Він активно бере участь у всіх подіях, описаних на сторінках роману: він знайшов та забрав карту Острова Скарбів зі скрині пірата Біллі Бонса, а потім передав карту доктору Лівсі та сквайру Трелоні. Потім Джиму довелося вирушити у плавання. Джим виявив на кораблі змову, знайшов Бена Ганна на Острові скарбів, застрелив пірата Ізраеля Гендса, коли той напав на нього, а потім повів корабель піратів на Північну стоянку. У цих нелегких пригодах проявилися його сміливість, винахідливість, відважність, готовність до самопожертви. Джим - хлопець, який завжди намагається дотримуватись даного слова. Він добрий, чесний, вихований, справедливий. Своїми вчинками Джим заслуговує на гарне ставлення до себе.
Відповідь:
Когда отец Петра Вяземского умер, юноше назначили опекуна — Николая Карамзина. «Второй отец» познакомил мальчика со многими писателями и поэтами. Первое произведение юный Вяземский написал, когда ему было десять лет — это была трагедия на французском языке «Эльмира и Фанор». Однако впервые опубликовался он только через шесть лет. «Послание к … в деревню» вышло с подписью «К. П. Вий» в журнале «Вестник Европы». Только в 1814 году Вяземский стал ставить под стихотворениями свою фамилию.
В молодости Петр Вяземский поддерживал идеи отмены крепостного права и введения конституции. Поэт критиковал власть, та «отвечала ему взаимностью»: Вяземскому запрещали выезжать за границу, за ним следила полиция. В 1820-е годы поэт написал стихотворения «Негодование», «Послание к Каченовскому», «Волнение». За политическую лирику Вяземского прозвали «декабрист без декабря». Его фраза «Мой Аполлон — негодованье!» стала своеобразным девизом гражданской поэзии XIX века.
Пояснення:
